Стократ

І якщо якесь маля говорило раптом, забувшись, у його присутностi: «Дивiться, скiльки зiрочок на небi!» – навколо миттю виникав порожнiй простiр: згадування про зiрки та хмари могло вiдгукнутися в сутiнковiй душi Злого негайною жагою насильства.

Тепер вiн бачив сни про зiрки. Ба бiльше – вiн стояв без шапки й дивився, задерши голову. Небо здавалося каламутним, пiдслiпуватим, i вiтер приносив слабкий запах диму. Надивившись досхочу й принюхавшись, Злий повернувся до мiсця нiчлiгу.

Клинок був завдовжки як рука Злого, якщо мiряти вiд самого плеча.

І ще рукiв’я; Злий розглядав його багато разiв, довгi години вивчав карбований вiзерунок, намагаючись прочитати всi цi завитки та складнi знаки, але поки що успiху не досяг. Не всяке послання вкладено в слова; розумiють без слiв птахи й звiрi, та й зiрки теж живуть у злагодi – мовчки… Чи тому й не живуть у злагодi?

Злий усмiхнувся. Вийшов на середину галявини, пiдняв меча, дивлячись перед собою, уявляючи супротивника. Хто вiн буде? Розбiйник у шкiряному панцирi, душогуб у чорному плащi, примара, болотне чудовисько?

– Меч, га, меч, – сказав Злий уголос.

 – Я нiтрохи не боюся. Навiть неба. Навiть повсталих мерцiв. Навiть якщо iх буде тисяча.

Меч хитнувся в руцi. А може, Злий сам хитнув клинком. Рiзницi не було; Злий рiзко видихнув, присiв – i уявнi супротивники заскакали навколо нього, мов скаженi.

Вiн уникав ударiв, пiрнаючи пiд клинки, i ухиляючись, i стрибаючи. Вiн рiдко парирував, розумiючи, що сили в тонких руках поки що мало, i важкий супротивник легко проб’е його блок.

Вiн чекав, поки суперник вiдкриеться, i встромляв меч у незахищену пахву, у щiлину мiж грудними пластинами, в отвiр шолома. Вiн колов, заощаджуючи сили, i рубав по колiнах, i невдовзi повоював iх усiх – розбiйникiв, душогубiв, убивць i мерцiв. І зупинився, важко дихаючи, на галявинi, заваленiй уявними трупами, де стiкала терпким соком розтоптана на кашу трава.

І тiльки тодi, з полегшенням зiтхнувши, вiн згорнув i уклав у заплiчну торбу свого сирiтського дiрявого плаща, закутав меча, приладнав його за спиною та й рушив у дорогу.

* * *

– Ідеться про миттевий рейд, висадку, наземну операцiю i, якщо пощастить, повернення.

– Мало шансiв.

– Капiтане, у цiеi витiвки з самого початку малi шанси на успiх. На Мерехтливiй не працюють бiосканери, його слiд неможливо буде знайти.

На пласкому екранi повiльно оберталася планета: один материк, округлий, з величезною бухтою на пiвночi та прiсним морем у центрi. Один океан.