Шляхами і стежками життя

Найвагомiшим аргументом на користь такого заглиблення родоводу гордого iспанського роду Медiнацелi у два тисячолiття та породичання з вихiдцем iз Іберii-Іспанii, могутнiм i впливовим у Римськiй iмперii Понтiем Пiлатом був один iз палацiв родини Медiнацелi, який мав назву «La casa de Pilatos» («Дiм Пiлатiв»). Навiть бiльше – цей палац нагадував прокуратора в Юдеi – ерусалимську преторiю з балконом, iз якого Понтiй Пiлат вказав рукою на Христа i промовив: «Ессе homo!». Чи не найбiльшою гордiстю та родинною святинею Медiнацелi був «стовп бичування», подарований колись неаполiтанському вiце-королевi з роду Медiнацелi римським папою Юлiем ІІ.

Та Наталена Королева сумнiвалася, що саме до цього стовпа Понтiй Пiлат наказав, за законами Юдеi, прив’язати Ісуса Христа та пiддати бичуванню. Прокуратор, якого називали Справедливим за його ретельне дотримування законiв у цiй римськiй провiнцii, iнакше не мiг вчинити: в Юдеi дiяли мiсцевi закони, за якими обвинуваченого пiсля допиту обов’язково бичували, хай навiть вiн i не був винним.

Перебуваючи в науковому вiдрядженнi в США кiлька мiсяцiв, я перечитав багато чого з того, що в Радянськiй Украiнi зберiгалося у спецфондах, а головне, було пiд глухою забороною. Що казати, згадувати, зокрема в радянськiй пресi, iмена багатьох представникiв украiнськоi творчоi i науковоi iнтелiгенцii – письменникiв, художникiв, музикантiв, учених – було неможливо. Годi було тодi сподiватися i бодай нейтральною оцiнкою оприлюднити чиесь iм’я iз поскрибованих комунiстичним режимом.

Наталена Королева була однiею iз тих таемниць, вiдкрити i розгадати яку прагнули деякi вченi. До них належав Олекса Мишанич, що мав у своiй бiблiотецi прижиттевi видання творiв письменницi.

Я i не сподiвався, що раптом тут, у звiльнених вiд попелу Везувiю Помпеях, розгорнеться така цiкава розмова про цю таемничу жiнку. І професор Омелян Прiцак, i професор Ігор Шевченко, i вiдомий украiнський iсторик Ярослав Ісаевич[5 - Ісаевич Ярослав Дмитрович (1936–2010) – украiнський iсторик, громадський дiяч, академiк НАН Украiни, президент Мiжнародноi асоцiацii украiнiстiв, директор Інституту украiнознавства iм.

І. Крип’якевича НАН Украiни.] були приемно враженi тим, що професор iз Радянськоi Украiни Олекса Мишанич, виявляеться, так детально ознайомлений iз життям i творчiстю Наталени Королевоi.

– Я зараз готую… Зрештою, я вже пiдготував. Упорядкував, склав примiтки до ii iсторичних повiстей «Сон тiнi», «1313», «Предок». І подаю також ii «Легенди старокиiвськi».