На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дарина – королева Франції, або Шляхами пірамід». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дарина – королева Франції, або Шляхами пірамід

Автор
Дата выхода
19 апреля 2017
Краткое содержание книги Дарина – королева Франції, або Шляхами пірамід, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дарина – королева Франції, або Шляхами пірамід. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Наталія Лавлєнцева) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Студентка з сучасного міста на Дніпрі раптово опиняється на Русі часів князя Ярослава Мудрого. В своєму прагненні потрапити додому їй доводиться пережити справжній калейдоскоп карколомних пригод. Роковий збіг обставин та зовнішня схожість з дочкою князя, Анною Ярославною, затягує просту українську дівчину у вир історичних подій, визначних для її Батьківщини, — навіть якщо ці події вже відбулися тисячу років тому. В цих подіях їй доведеться стати ключовою ланкою. Допомагаючи своїй новій подрузі, героїня відправляється у далеку Францію, аби виконати ту історичну місію, яка судилася руській князівні Анні Ярославні. У подорожі її супроводжує Стас, такий самий мандрівник у часі, який за час перебування на Русі уже встиг долучитися до таємних знань древніх волхвів. Разом вони розгадують таємницю переміщень — так звані шляхи пірамід, які дозволяють мандрувати у часі та просторі. Допомагає їм у цьому Велесова книга — раритет, який, як відомо, князівна Анна Ярославна повезла до Франції у приданому.
Дарина – королева Франції, або Шляхами пірамід читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дарина – королева Франції, або Шляхами пірамід без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Сiрий короткошерстий кiт проiгнорував намагання нагодувати себе чiпсами, та з перiодичнiстю у 10 хвилин проходив повз: то в один, то в iнший бiк, самою кромкою води, а часом i по лапи в самiй водi.
– Гляньте, вiн же рибалка! Рибку ловить, патрулюе. Вмерти вiд смiху!
Тваринка дiйсно ретельно обходила своi володiння, i iй було байдуже до маленькоi негаласливоi компанii у кiлькох метрах вiд патрульованоi смуги.
– А давайте за фараона! – й Микола налив дiвчатам по половинi стаканчика пива. Решту зайняла пiна.
– А давайте!
Десь на фарватерi неголосно пророкотiв мотор – певно, рибальського човна, який попрямував далi уверх течiею.
Спокiйне Днiпрове плесо, таке ж чорно-сине, як i небо, сягало горизонту, де непомiтно зливалося з небесами. В ньому дивним чином вiддзеркалювалися бiлi, блакитнi, жовтi зiрки, – й вiд того здавалося, що сидиш на самому краю землi.
Тиша нависла над свiтом.
– Я перепрошую, що знову про гробницi…
Дiвчата засмiялися.
– Але ж для чого вони тодi потрiбнi були, як не для поховань?
– Це загадка.
– Ну так. Зайшов у пiрамiду в Єгиптi, а вийшов у Китаi. І що потiм робить без вiзи?
Компанiя знову залилася смiхом.
– В Китаi теж е пiрамiди. Але iх не дослiджують. Це заборонено.
Дарина вiдпила трохи пива з пластикового стаканчика, i захрумтiла чiпсами.
Праворуч, тобто на сходi, з гладкоi чорноi води виринали одна за одною зiрки сузiр’я Орiона. Спочатку показалися «руки» й «голова», потiм по однiй зiрочцi став витягуватись пояс. Орiон наче вiдкинувся трохи на спину, спрямувавши свiй уявний погляд просто догори, у безкрай невiдомих свiтiв. Не точно вертикально, але близько до цього, поволi виринав з Днiпра його пояс.
– Гляньте! Що це?
– Де?
– Просто на обрii, лiворуч вiд Орiона!
Дарина вже хвилин п’ять вдивлялася у маленький жовтогарячий вогник на лiнii горизонту. Певно, занадто яскравий лiхтар якоiсь яхти чи земснаряду далеко на фарватерi. Вiн потроху бiльшав i витягався, аж поки не зiгнувся дужечкою – начебто людина вдалинi, схилившись, щось читае на телефонi, освiтлюючи свою постать з одного боку.
Стовпчик свiтла дедалi зростав.






