Поліська туристична стежина

На залiзничнiй станцii нас i не тiльки нас вже чекала маршрутка, яка iхала в мiсто i кiлька автомобiлiв таксi. Ми вибрали простiший транспорт й зручно розмiстилися в салонi «Пазiка». Їхати довелося хвилин двадцять, адже вiд станцii до самого Вараша кiлька кiлометрiв. Ми вийшли на автовокзалi й пiшли шукати потрiбну нам маршрутку.

Мiсто ще спало. На вулицях було зовсiм мало людей, автостанцiя була майже порожня. Менше як за годину ми знову iхали маршрутним автобусом цього разу в село Бiльська Воля де розпочинаеться пiший етап подорожi.

По небу ходили грозовi хмари й не передвiщали нiчого хорошого, але спочатку нам пощастило. Ми приiхали до потрiбноi станцii i вирушили пiшки до першого озера на нашому шляху – Бiлого.

Йдучи «Полiською стежиною» ми побуваемо на трьох Бiлих озерах. Двох в Рiвненськiй областi i одному у Волинськiй. Насправдi озер з такою назвою не три, а бiльше. Якщо не помиляюся два в Рiвненськiй, три у Волинськiй областях, е таке озеро, нiбито й в Карпатах.

Та зараз я розповiдаю про Бiле яке знаходиться поблизу сiл Рудка та Бiльська Воля Володимирецького району Рiвненськоi областi.

Це озеро вiдноситься до басейну рiчки Стир та розташоване серед болiт в межирiччi Стиру та Веселухи. Його площа 453 га. бiльше за нього на 17 га. лише озеро Нобель, на ньому ми теж побуваемо. Бiле – карстове озеро з середньою глибиною 10 м. У 2005 коли останнiй раз робили замiри, нiбито, зафiксували глибину 34 м.

Вiкiпедiя пише, що за висновками вченого Павла Тутковського, пiд час найбiльшого в iсторii Землi Днiпровського зледенiння мiсцина, де нинi розмiщене Бiле озеро, була безпосередньою ареною дiяльностi льодовика, що й зумовило характерний рельеф: пiсковики й болота, кiнцево-мореннi гряди та пiщано-гравiйнi вали.

Це – останцi озових насипiв, витвори уже вмираючого льодовика. До речi, ози на Рiвненщинi зустрiчаються лише тут, на пiвнiчному заходi областi. В болотистому ареалi озера досi збереглися рiдкiснi рослиннi релiкти льодовикового перiоду.

Днiпровське зледенiння залишило на берегах озера морену: уламковий матерiал, що переносився льодовиком. Пiщана гряда з великою кiлькiстю кременю – його слiд, як i пiщано-гравiйнi вали (ози) висотою 5—12 м та довжиною вiд 0,5 до 1,5 км, що простягаються довкола озера вздовж лiнii руху льодовика.

Озеро розташоване на 156,5 м (урiз води) над рiвнем моря. Воно мае овальну форму, трохи витягнуте iз заходу на схiд (довжина – 2,65 км, ширина – 2,10 км).