Інсомвіта. Психологічний трилер з елементами детективу

Нарештi, на четвертий день, до табору приiхав мулла Саддам – знатний польовий командир талiбiв.

***

Муса-Кала, провiнцiя Гiльменд, Афганiстан

22.02.2007 15:35

– Ну що, великий хрестоносець стоiть на колiнах перед маленький афганський муджахiддiн? – глузливо запитав мулла поганою англiйською, пiдiйшовши до безпорадного зв'язаного Тревора, який лежав у пилюцi.

– Я не солдат, я журналiст. І я француз, – пересилюючи бiль, вiдповiв Тревор.

– Преса? – зло перепитав бойовик i, схопивши Тревора однiею рукою за плече, iншою навiдлiг дав йому гучного ляпасу.

 – Я тебе, собако, не питати, хто ти е.

Вiн узяв у руки його пластикове посвiдчення i почав розглядати з вдоволеною посмiшкою на обличчi.

– Преса – це добре. Нам потрiбен преса, дуже потрiбен.

– Що ви вiд мене хочете?

– Вiд тебе – нiчого. Що ти можеш? Ти слабкий, ти хворий. Ти нiчого не можеш. А твiй господар – можеш! Вiн платити для мене. Багато платити.

– За мене нiхто не заплатить i цента, я не настiльки важлива персона, – сплюнувши кров, тихо промовив Тревор.

– Платити, багато платити. Ти завтра знiмати на вiдео. Ти сам його просити, для платити, – прошипiв мулла, наступивши ногою на обличчя Тревора. – А якщо не платити, то ти по шматочках iхати додому в Париж, в редакцiю пересилати.

Мулла пiдвiвся i дав якесь розпорядження, звернувшись до бойовикiв на пушту. Тревора швидко пiдняли i потягли, але не до ями, де його утримували ранiше, а в глиняний сарай до iнших бранцiв, де було принаймнi сухо.

Його кинули до невеликого примiщення, вiдгородженого вiд решти бранцiв подвiйною стiною з дощок. На руки i ноги одягли кайданки, якi прикували ланцюгом до дерев'яного брусу на стелi, дали трохи iжi i кухоль води. Зараз Тревор здавався бойовикам зовсiм зламаним i безпечним.

Але вiн чекав саме цiеi митi. Талiби були впевненi, що прикутий ланцюгом, зморений голодом, знеможений побиттями бранець мрiятиме про сон, i бiля сараю безпечно залишили тiльки одного моджахеда зi зброею, який одразу ж, як стемнiло, посмаливши опiуму, заснув, притулившись до стiни.

Навички звiльнення вiд усiляких спецзасобiв Тревор отримав ще пiд час служби в Легiонi. Коли вiн переконався, що все навколо стихло, не зволiкаючи i без зайвих зусиль зняв з рук i нiг кайданки i через благенький дiрявий дах вибрався назовнi.