Інсомвіта. Психологічний трилер з елементами детективу

У кiльце через вузенький прохiд урочисто увiйшов чаклун з довгою палицею, на яку було начеплено з десяток маленьких бiлих мавпячих черепiв, що дзвiнко билися один об одного у такт його рухiв.

Знову забили барабани, чоловiки i жiнки почали синхронно танцювати.

Не вiдчуваючи свого тiла, Тревор рухався в такт барабанного бою разом з усiма.

Чаклун був одягнений у довгу строкату тканину, що вiльно облягала його тiло.

Худий, як скелет, вiн зiгнувся i несподiвано швидко почав крутитися дзигою в цьому вогняному кiльцi.

Його обличчя пiд вiдблисками язикiв полум'я то заспокоювалося, то зненацька змiнювалося жахливими гримасами. Вiн шкiрив своi рiдкi кривi жовтого кольору зуби i голосно щось вигукував незнайомою мовою.

Несподiвано вiн замовк, випрямився, завмер i пiдняв угору руку, з якоi вирвалося кiлька маленьких сiрих кiсточок, що злетiли вгору i розсипалися навколо нього всерединi вогняного кiльця. Чаклун нахилився трохи вперед, вдивляючись у кiстки. Пiсля випростався, витягнув руки по всiй ширинi i почав шепотiти якiсь заклинання, спрямувавши погляд до неба.

Його очi, вкритi бiлою полудою, виглядали страхiтливо.

Удари барабанiв посилилися.

Раптом чаклун з розпростертими руками почав пiднiматися в повiтря.

Вiн завис на висотi в пiвтора метра вiд землi i вiдкинув свiй посох.

Такт танцю посилився, гучнiсть спiву збiльшилася i досягла свого апогею. Це все було схоже на шабаш вiдьом.

Чаклун почав повiльно опускатися, рiзкими кивками голови вдивляючись слiпими очима у натовп оточуючих його людей, немов шукаючи собi жертву.

І коли його босi ноги торкнулися землi, усе вмить замовкло.

Старий чаклун не зводив своiх незрячих очей з Тревора. Вiн витягнув руку i крiзь вогняне кiльце повiльним кроком пiдiйшов. Тревор стояв, не володiючи своiм тiлом. Чаклун торкнувся долонею його чола. У цю мить тiло чаклуна почало судомно згинатися, i тiльки рука намертво немов приклеiлася до чола Тревора. Укритi полудою очi його були спрямованi кудись удалечiнь, де блiдим свiдком диявольського шабашу свiтив повний, навзнак перевернутий мiсяць.

Судоми припинилися, але долоня на лобi Тревора стала неймовiрно гарячою. Вiн спробував вiдскочити, але тiло, як i ранiше, не слухалося.

Раптом перед очима Тревора розгорнулася жахлива картина. Перевернутий вагон потяга i понiвеченi тiла десяткiв людей. Обгорiлi тiла лежали уперемiж iз сидiннями, поручнями, уламками металу, пластику i речами.