Канікули для Інформи

– У мене пляшечка шинушаси з собою, – похвалився дорогою Архiват, аби розрадити й пiдбадьорити друга, – так що поки Дроник займатиметься своею справою…

– Це добре! – посмiхнувся Флетрон. Вiн уже прийшов до тями й був дуже задоволений тим, що йому не довелося давати Архiватовi вiдкоша. – Пам'ятаю я твою шинушасу! Всiм шинушасам, можна сказати, шинушаса!

– Отож-бо…

Інформацiйна комора розташовувалася недалечко, за п'ять хвилин неспiшноi прогулянки пiшки. Зупинившись на перехрестi, Флетрон притримав Архiвата за плече:

– Там, за рогом…

Архiват розумiюче кивнув.

Флетрон несмiливо покрокував у бiк великоi сiроi обгородженоi невисоким парканом будiвлi. Комора швидше нагадувала фортецю: суцiльна стiна, двое вузьких вiкон та однi дверi, до яких вели крутi сходи. Архiват дивився здаля, як Флетрон пiдiйшов до ганку, постояв мить i, нарештi зважившись, пiднявся сходами й натиснув гудзик дзвоника. Щось запитавши в охоронця, колишнiй байт, уже заспокоiвшись, повiльно покрокував назад до перехрестя, де його нетерпляче очiкував Архiват.

– Ну? – коротко запитав вiн свого командира.

– Усе гаразд. Дроник твiй, виявляеться, спритний малий! Я навiть i не помiтив, як вiн того… туди залiз…

* * *

У напiвтемрявi коридору Дроник блакитною хмариною непомiтно ковзнув уздовж плiнтуса, у зеленавому мерехтливому свiтлi, невисоко над пiдлогою, побачив чорнi крапки роз'емiв, озирнувся навколо i пiрнув в одне з них. Кiлька поворотiв – i нарештi вiн побачив зеленi рядки каталогу файлiв.

«Ну що ж, – подумав вiн, – зараз пошукаемо!»

– Так-так-так… – раптом хтось глумливо промовив за його спиною. – Хто ж це до нас на гостину? Повернися до мене обличчям, синку, дай тебе розглянути.

Дроник круто повернувся. Просто перед ним стояв пiдтягнутий чолов'яга, одягнений в чорне: чорнi сяючi туфлi, вiдпрасованi штани, чорний гольф пiд горло i такий же чорний пiджак.

– Макровiр! – негайно впiзнав чорну людину Дроник.

Рiк тому Великий Процесор, пiсля важкоi боротьби, у якiй загинула його дружина королева Маплата, розклав у цифру цього найнебезпечнiшого з вiдомих вiрусiв. І ось Макровiр знову перед ним! Отже, його недооцiнили – мабуть, вiн сховав десь свою резервну копiю. Тепер не треба було ворожити, хто стоiть за викраденням Інформи! Минулого разу цей гад теж за принцесою полював.