Канікули для Інформи

Одразу десь збоку вистрибнув один, невисокий на зрiст, у фiрмовiй бордовiй курточцi i кашкетi з жовтим написом на темному тлi «DIRYAVE NEBO».

– Один момент… Прошу не хвилюватися… – зачастив невисокий. – Зараз доставимо якнайкраще…

Невисокий спритно, немовби шкiдливий кiт, що втiкав вiд вiника господарки, шаснув у щiлину, яка утворилася мiж таксистом та дверима, i зник на вулицi. Сергiйко пiдiйшов до Чипсета i прошепотiв йому на вухо:

– А паспорти у вас е?

– Я не знаю, що це таке, але зараз будуть, – спокiйно вiдповiв Чипсет.

– Тобто як це? – здивовано звiв брови Сергiйко.

– Дроник займаеться.

Сергiйко озирнувся. Дроника справдi нiде не було видно.

– А де… – хотiв вiн запитати, але Чипсет твердо взяв його за руку, i Сергiйко замовк. Дзвякнули дзвiночки – невисокий тяг першi двi валiзи. Поки всi дивилися на нього, маленька блакитна хмаринка ковзнула вздовж плiнтуса кудись за рiг, а звiдти вже вийшов Дроник власною персоною. Вiн пiдiйшов до внесеного багажу, розстебнув блискавку на бiчному вiддiленнi однiеi з валiз i дiстав звiдти три книжечки темно-синього кольору.

– Інформа Процесорiвна Велика? – непевно запитала адмiнiстраторка, важко виговоривши по-батьковi принцеси.

– А… – здивувалася Інформа й сердито подивилася на Дроника, який зробив вигляд, що це не про нього.

– Заповнить бланк, будь ласка.

Адмiнiстраторка вiдкрила наступний паспорт:

– Чипсет Процесорович Невеликий, – вимовила вона, знову спiткнувшись на незвичайному по-батьковi.

Тепер уже прийшла черга Чипсетовi грiзно блимати очима, але теж дарма, бо нiчого змiнити вже було неможливо. Тож Чипсет мовчки взяв анкету.

– Дроник Процесорович Блазеньйого, – проказала адмiнiстраторка, вже звикнувши до незвичайного по-батьковi, зате тепер перетнувшись на прiзвищi, вимовив його з наголосом на «йо».

– Еге ж, еге ж… – посмiхнувся Дроник, – саме так, тiльки наголос на першому складi…

Вiн теж узяв анкету й влаштувався за столиком.

– А ви, юначе? – запитала адмiнiстраторка, суворо дивлячись на Сергiя.

– Нi, я не поселяюся, я особа, яка iх супроводжуе…

Сергiйко пiдiйшов до Чипсета i зашепотiв на вухо:

– Чипсете, ти того… Пiдробка документiв! Це ж чистий кримiнал!

– Тобто? – не зрозумiв Чипсет. – Кримiнал тут до чого?

– Як до чого? – здивувався Сергiйко.