Шалені шахи

Щоб не налякати ii ще сильнiше, князь звернувся до старого служника:

– Остапе, бери всю охорону i негайно доправ княгиню й Марисю в замок.

Наостанок мiцно поцiлував дружину, пiдштовхнув ii до виходу й крикнув на прощання:

– Їдь спокiйно, кохана! Зустрiнемося в замку!

Княгиня пiд охороною служникiв термiново вiдбула, iз князем же залишився сам лише Анджей. Попередженi охоронцем, трактирнi челядники забралися геть вiд грiха подалi.

За деякий час iззовнi долинув потужний тупiт копит. Анджей кинувся до вiкна, але одразу ж вiдсахнувся.

– Пане, вони вже тут…

– Не бiйся, Анджею! Нехай заходять, ми iх затримаемо.

– Навряд чи, – приречено мотнув головою челядник. – Надто вже iх багато.

Тепер до вiкна пiдiйшов Дмитро Федорович i побачив, що по дорозi до трактиру щодуху нiсся загiн: з пiвтора десятка вершникiв на чолi з Мартином Зборовським, за ними на пристойнiй вiдстанi бiгла мало не сотня мiцних селян, озброених першим-лiпшим господарським iнвентарем, що пiдвернувся пiд руку: сокирами, вилами, цiпами, а то й просто дрючками.

– Швидше до входу! – закричав Дмитро Федорович. – Тягни меблi до дверей, це хоча б трохи затримае iх!

Разом з Анджеем князь перевернув найбiльший стiл, i вони спробували забарикадуватися. Однак тут стривоженi трактирнi челядники висунулися з кухнi й завмерли, мовчки притулившись до стiн, кидаючи здивованi погляди то на князя з його охоронцем, то на дверi.

– А вам що тут потрiбно?! – заревiв розлючений Сангушко. – Сказано ж було, забирайтеся звiдси по-доброму…

Зненацька з’явився господар закладу – пузатий трактирник i забелькотiв:

– Шановний пане, що таке ви робите?…

– Там грабiжники!!! Розбiйники!!! – гаркнув молодий князь. – Допоможи пiдперти дверi! Або хочеш, щоб негiдники увiрвалися зараз сюди?!

– Нi-i-i… Я-а-а… Ме-е-е… – трактирник був украй здивований. – Ви впевненi, пане, що там лиходii?

– Так!!! Упевнений!!! За дверима розбiйники й убивцi!!!

– А якщо ви помиляетеся, пане?… – не вгамовувався хазяiн.

– Тобi, торгашевi, докази потрiбнi?! Тодi вiдкрий iм, вони миттю порубають тебе на капусту, а майно твое розтягнуть! – пiдтримав свого пана Анджей. Трактирник не знайшов, що вiдповiсти. У цю мить люди Зборовського забарабанили у дверi ззовнi.

– У нас закрито! – заволав хазяiн, водночас задкуючи до кухнi, що здавалась йому рятiвною.