На нашем сайте вы можете читать онлайн «Посол Царя Царів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Историческое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Посол Царя Царів

Автор
Дата выхода
09 сентября 2020
Краткое содержание книги Посол Царя Царів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Посол Царя Царів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Орест Сандомирський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Орест Сандомирський (справжнє ім’я – Костянтин Когтянц) народився у 1956 році у м. Дніпрі. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Відомий письменник, що працює у жанрі фентезі. Знаний журналіст, має активну громадянську та життєву позицію. Веде власний блог на Facebook, де висвітлює свої погляди на найактуальніші події сьогодення. Призер конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір видавців» у 2010 році та володар спеціальної відзнаки «За кращий історико-патріотичний роман» у 2013 році.
У видавництві «Фоліо» вийшлидруком книжки Костянтина Когтянца «Обре, сховайся добре!», «Покохати відьму» та «Монети для патріарха».
Роман «Посол Царя царів. Наввипередки з часом» Ореста Сандомирського дає змогу повною мірою насолодитися сумішшю захоплюючого фентезі з реальними науковими та історичними фактами. Головний герой приймає ім’я Мартин ван Ґелсінґ, чим запускає механізм дуже небезпечних пригод. Він вирушає на Батьківщину, долаючи цілі континенти: Азія, Африка, Америка, нарешті Європа… У будь-якій ситуації, у будь-якій місцевості він та його навички – єдине, на що можна по-справжньому покластися. На своєму шляху він зустрічає чоловіків, жінок, вигаданих, на перший погляд, істот і навіть самого Царя царів, чиїм послом згодом стане… І найважливіше – Мартин робить спроби пізнати себе, усвідомити свою місію, яка лишається незмінною попри час та простір. Хто такий посол Царя царів, куди він прямує, як давно почався його шлях, коли і де завершиться? Відповіді на ці та багато інших питань знайдете у цій книжці.
Посол Царя Царів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Посол Царя Царів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Зауважимо, що 12-рiчний китайський календар виглядае так: рiк мишi, бика, барса, зайця, дракона, змii, коня, барана, мавпи, курки, собаки i свинi. Тобто, усi тварини реальнi – крiм дракона(?). Марко Поло звернув увагу, що на стiнах та воротах iмператорського палацу намальованi лише реальнi тварини – але серед них був i дракон. Зокрема, великий китайський лiкар Лi Шiчжень (1515–1593 роках) у своему творi «Книга про корiння i трави» оприлюднив малюнки костей i мумiфiкованоi лапи дракона. Якщо кiстки можуть бути скам’янiлостями, то мумiфiкацiя, навiть природна, свiдчить про те, що вiк цiеi лапи – не бiльше кiлькох тисяч рокiв.
– Ми взяли багато зброi, нести важко буде, – продовжив китаець.
– А кидати шкода.
Ми мали двi рушницi й двi шаблi на двох, зокрема в мене була також шпага як запасна зброя, сокирка-пiстолет та спис. Я не хотiв його кидати, бо пам’ятав Клаусовi слова, що у випадку нападу великого хижака виручити може лише спис. Ще був клунок, в якому була праща та кiлька метальних куль для неi.
– Я вам раджу шаблю – останне слово вiн вимовив нiмецькою – помiстити за спину, а цянь – так вiн назвав шпагу – до поясу.
Що ж, у цьому був сенс – по справжньому довгий клинок з-за спини важко витягти. Мушкет Дена на вiдмiну вiд мого, не мав ременя (бiльшiсть рушниць були такими) тому хлопець поклав ii собi на плечi як коромисло. Я колись спостерiгав, що китайцi носять на коромислi важкi вантажi – i ми було рушили, аж раптом китаець штовхнув мене й притиснув до землi – «пiратська» джонка пiдходила до берега.
Так, цiкаво… І гармати на нiй все-таки були, хоча й старi, невеликого калiбру, але ними можна було дати непогану вiдсiч. Нiхто з джонки не зiйшов на берег, проте складалося враження, нiби хтось звiдти уважно роздивлявся уламки каравели.
Аж раптом… Ден знову зметикував швидше, тож ще раз притиснув мене до землi. До берега, нiби привид, спокiйно рухався ще один корабель. Європейський. Детальнiше вночi не можна було розгледiти.
– Що не так? Чому вiдкрили вогонь?
Вiдстань була великуватою, метрiв зо двiстi, але я побачив два вибухи на палубi джонки. Корабель стрiляв гранатами.



