На нашем сайте вы можете читать онлайн «Посол Царя Царів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Историческое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Посол Царя Царів

Автор
Дата выхода
09 сентября 2020
Краткое содержание книги Посол Царя Царів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Посол Царя Царів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Орест Сандомирський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Орест Сандомирський (справжнє ім’я – Костянтин Когтянц) народився у 1956 році у м. Дніпрі. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Відомий письменник, що працює у жанрі фентезі. Знаний журналіст, має активну громадянську та життєву позицію. Веде власний блог на Facebook, де висвітлює свої погляди на найактуальніші події сьогодення. Призер конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір видавців» у 2010 році та володар спеціальної відзнаки «За кращий історико-патріотичний роман» у 2013 році.
У видавництві «Фоліо» вийшлидруком книжки Костянтина Когтянца «Обре, сховайся добре!», «Покохати відьму» та «Монети для патріарха».
Роман «Посол Царя царів. Наввипередки з часом» Ореста Сандомирського дає змогу повною мірою насолодитися сумішшю захоплюючого фентезі з реальними науковими та історичними фактами. Головний герой приймає ім’я Мартин ван Ґелсінґ, чим запускає механізм дуже небезпечних пригод. Він вирушає на Батьківщину, долаючи цілі континенти: Азія, Африка, Америка, нарешті Європа… У будь-якій ситуації, у будь-якій місцевості він та його навички – єдине, на що можна по-справжньому покластися. На своєму шляху він зустрічає чоловіків, жінок, вигаданих, на перший погляд, істот і навіть самого Царя царів, чиїм послом згодом стане… І найважливіше – Мартин робить спроби пізнати себе, усвідомити свою місію, яка лишається незмінною попри час та простір. Хто такий посол Царя царів, куди він прямує, як давно почався його шлях, коли і де завершиться? Відповіді на ці та багато інших питань знайдете у цій книжці.
Посол Царя Царів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Посол Царя Царів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Якби ти знав, як ми боялися!
Таким був лейтмотив iхнiх речей, коли до мене повернулася здатнiсть тверезо мислити, а вогонь запалили знову, i я остаточно переконався, що це, все ж таки, була Фiлiпа, яка прилаштувалась збоку, так нiчого i не одягнувши. Я спробував прикинути. Раз ми живi, то тигри мертвi. Хтось так страшно вив! А оце серйозно!
– Рушницi! Де рушницi та iнша зброя?
– Он, пiд стiною. Рушницi я набила. А от натягти великий арбалет сили не вистачило.
– Боюся, в мене зараз ii також не вистачить.
– Вона така смiлива – Фiлiпа мае на увазi Анхелiну – вона вiдтягла тебе вiд тигра, коли той ще не зовсiм помер, а коли ми тебе затягли сюди, вона тричi ходила за зброею! І твоi рани вогнем припалила!
– А от з цього мiсця…
Я подивився на валенсiйку (вже довiдався, що родом з Валенсii). Та знiтилася, але почала розповiдати.
– Ти вдарив його з такою силою, що спис увiйшов в груди та дiйшов до хребта. Тобто це тигр стрибнув так, що нанизався. Але казати це я не стану.
Як це – дрiбниця, коли болить? Мабуть, все ж ребра зламанi.
– А от другою вiн тебе лише задiв.
Так, а от вирази iх облич менi не подобаються. І знову перша наважилася Анхель.
– Носа в тебе, вибач, бiльше не буде…
До мене не зразу дiйшло. Потiм я сiв, намацав позаду вузол. Розв’язав. Серед моiх речей е люстерко, бо я щодня голю не лише пародiю на бороду, але й голову.
– Вiдтепер я потворний урод…
– Тобi Фiлiпа вже довела, що…
Раптом Анхель рiшуче махнула рукою, щось сказала iспанською, i дмухнула на каганець, а я знову вiдчув губи Фiлiпи на своему тiлi.
* * *
– Ти не спиш.
Анхель не питала, стверджувала.
– Лягай спати, – вiдповiв я. – Постою. Вистрелити зможу. Тiльки, заради бога, мовчи, бо минулого разу ми мало не загинули через розмови.
Я пiднявся, запалив каганець, знайшов у шафi бiльш-менш пiдхожi штани – деталь одягу якоiсь нацiональноi меншини, короткi, схожi на бриджi, запалив люльку – для гноту – та став бiля дверей, якi вели в «передбанник». Я пробув на вартi до ранку, пiсля чого все-таки забувся коротким сном.




