Ратники князя Лева

Туди ж переселив вiрний йому народ аланiв. Нехай не вводить тебе, князю, в оману та обставина, що беклярiбек перебувае в опалi. Берке успiшно прибрали його ж пiдданi. Нинi у заснованому ним мiстi Сарай-Берке править Менгу-Тимур, але i вiн не балуе Ногая своею увагою. А тому так i треба. Отож йому пiдпорядкованi всi землi на пiвнiч вiд моря. І вони межують iз твоiми, князю.

– І що хоче темник? – князь Лев назвав Ногая руським титулом.

– Чого конкретно хоче беклярiбек – не знаю.

Гадаю, що вiдповiдь ти отримаеш, коли тобi перекладуть його послання. Але дозволь менi висловити свою думку.

– Що ж, менi буде цiкаво, – заохотив гостя Лев, зручно вмостившись у крiслi.

– Ногай зараз в опалi, я тобi вже казав, але вiн виконуе всi вимоги, якi отримуе iз Сараю. Будь готовий до того, що тобi доведеться згуртувати для нього вiйсько для його планiв. До часу Ногай залишаеться вiрним хановi, але вже навiть тепер його називають ханом-наступником.

Це, звiсно, лише слова i до Сараю вони не доходять. Усе ж настане час, коли хан захоче стати справжнiм правителем, i тодi йому потрiбнi будуть спiльники.

Лев слухав Джафара i не переставав дивуватися обiзнаностi i проникливостi араба. Купець наче читав його думки, зумiвши проникнути у його власнi плани. Адже слова Джафара повнiстю збiгалися з тим, що Лев сам висловив три роки тому. Це сталося одразу пiсля того, як у крипту церкви Пресвятоi Богородицi у Холмi опустили тiло короля Данила.

Про цю розмову знали лише декiлька чоловiк, зокрема й воевода Свiтозар. Вiдтодi до неi нiхто не повертався, але всi робили свою справу: князь Лев тут, воевода – в Карпатах, iншi – на кордонi.

– Ногай амбiтний, – продовжував Джафар. – Як на мене – надто амбiтний, але на даний момент змушений коритися великому хану.

– Це твоi слова, не його, – вставив князь.

– Це моi спостереження i слова тих, хто воював з Ногаем.

Гадаю, тебе зацiкавить та обставина, що до Ногая землями на пiвдень вiд Русii правив Бурундай. Вони з Ногаем обидва рушили вiйною на Кавказ. Похiд загалом завершився невдало, Бурундай загинув, а Ногай став правителем його земель.

Лева оповiдь зацiкавила, але вiн не виказав цього. Князь уже давно навчився керувати своiми емоцiями, щоб не виказувати на обличчi.

Обiд тривав досить довго, чоловiки собi неквапом розмовляли.