Тамплієри короля Данила

– Лише чотири мiсяцi тому Його Святiсть повернувся з вигнання в апостольську столицю. Вiрнiше, це йому дозволив зробити син Фрiдрiха Манфред. Дозволив i одразу ж пожалкував про це. Зараз люди Манфреда пiдбурюють римлян, щоб вигнати епископа знову. Його Святiсть зачинився у замку Святого Ангела i чекае на подальший розвиток подiй.

«Так, – подумав Великий магiстр, – з усього видно, звiстка про провал хрестового походу буде не найгiршою звiсткою для понтифiкату. Тим бiльше, що похiд провалився ще три роки тому».

Вiн повернув голову до маршала i сказав:

– А я думав, що стану причиною поганого настрою Його Святостi.

– Господь послав на землю випробовування, – вiдповiв Гуго де Жюй, – щоб ми стали сильнiшими у своiй вiрi.

– Якщо я до цього моменту не спiшив предстати перед понтифiком, то тепер це i не зовсiм доречно. Перечекаемо у командорствi сьогоднiшнiй день, а завтра зранку брат наш де Пардо супроводить нас до апостольськоi столицi. Що ще сталося такого, про що ми не знаемо, але знати повиннi?

– Вчора до Риму прибули рицарi-госпiтальери на чолi з магiстром Гiйомом де Шатонефом, – повiдомив Гiйом де Пардо.

Вiд несподiванки Рено де Вiш’е аж вiдпустив поводи. Вiдчувши несподiвану свободу, бойовий кiнь не знав, що робити, i зупинився.

– Уявляю, як ми виглядатимемо в очах святого отця, коли вiн почув правду про хрестовий похiд зi слiв Гiйома де Шатонефа.

Вiн звернувся до командора.

– Святiйший отець вже прийняв магiстра? – запитав Рено де Вiш’е.

– Повинен сьогоднi.

– У Рим! – скомандував Великий магiстр i негайно повернув коня на пiвнiч.

Прокладенi ще за перших епископiв дороги були в чудовому станi. Пiдкованi конi, дружно цокаючи брукiвкою, за двi години домчали тамплiерiв до апостольськоi столицi. Вже на Апiевiй дорозi Великий магiстр вiдчув напругу, що, неначе густий туман, нависла над мiстом. Невдовзi з’явилися i першi бродяги i жебраки, але у iхнiх дiях i манерi не було тiеi покiрностi i байдужостi до всього навкруги, лише б хтось кинув на прожиття.

Правда, тамплiерам вони не принесли неприемностей. Поява десятка вершникiв у бiлих як снiг плащах з червоними хрестами на них i стiлькох же в чорних накидках одразу заставила замовкнути усiх i дати iм дорогу. Ось що значить репутацiя!

Великий магiстр не мав нi часу, нi бажання звертати увагу на це. На чолi невеликого загону вiн мчав до замку Святого Ангела, що виднiвся вдалинi.