На нашем сайте вы можете читать онлайн «Темна синя вода. Потік». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Темна синя вода. Потік

Автор
Дата выхода
23 октября 2018
Краткое содержание книги Темна синя вода. Потік, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Темна синя вода. Потік. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Радій Радутний) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Радій Радутний, український письменник, переважно фантаст та автор бойовиків, несподівано для всіх (можливо, й для себе також) спробував свої сили у новому жанрі й написав про людей, що потрапили у минуле. Перед вами «Потік» – третя книга із циклу «Темна синя вода». Перші дві – «Джерело» і «Ручай» – також вийшли у видавництві «Фоліо» у 2016-му та 2017 роках.
Кілька мандрівників у часі, збірна команда з людей від ХІХ до ХХІІІ століття, продовжили свій шлях у минуле. Над кожним з героїв роману висить прокляття: всі вони мають загинути. Галину хочуть повісити, звинувативши у відьмацтві. Юрій, наш із вами сучасник, двічі мало не потрапив під колеса возів. Ігор, нащадок когось із нас, з ХХІІ століття, кілька разів мало не зловив кулю. Альберт, прибулець з іще більш далекого майбутнього, ризикує ще сильніше. Дотепер їм вдавалося ухилятися від ударів долі, але в ХVIIІ столітті багато вішали й довго не вагалися перед тим, як пустити кулю.
Цей час багатий на небезпеки, але багатий ще й на цікаві зустрічі. Саме у ХVIIІ столітті живе один з найвідоміших українських філософів, і якраз його планують використати герої задля своєї мети, а мета досить амбітна – вони прагнуть внести зміни в історію України, причому на самому її початку…
Темна синя вода. Потік читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Темна синя вода. Потік без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Й свiтитимуться чарiвним сяйвом. Вловлюючи яке чарiвним… е-е-е… телефоном, можна побачити на чарiвному ж… е-е-е… дзеркалi мапу i де знаходишся.
– Та бре, – махнув рукою Іван й вiд’iхав подалi, нiби перебування поруч iз таким брехуном його самого бруднило.
Я знизав плечима й далi переповiдав уже самiй Галi. Та слухала. Й чомусь абсолютно не дивувалась. І навiть спитала, звiдки тi чарiвнi зорi в небi з’явилися, на чому тримаються i хто iх туди закинув.
Я почав пояснювати i зламався на словi «орбiта». Цебто, вдалося так-сяк пояснити, що це коло, по якому лiтають зорi, але Галя негайно запитала, чому ж вони не падають, i я здався.
Дев’ятеро лупали б очима й дивувались, який розумний iм хлопець дiстався. І мiркували б, як той розум на службу, щоб для дому i для сiм’i, а не про якiсь там супутники.
Серед чоловiкiв, до речi, така сама статистика, просто з чоловiками пiд ручку я не гуляю й не забиваю iм баки супутниками.
Тому замiсть гори я змалював перед Галею вражаючу картину досягнень – i метеорологiю, i розвiдку, i телефоннi дзвiнки в Америку, i навiть вiдеозв’язок.
Галя слухала, а я сумнiвався, що вона розумiе; пояснював детальнiше – вона кивала, а потiм хряснула мене так, що я мало з коня не гепнувся.
– У нас така… тех-но-ложiя… також була, – досить недбало повiдомила Галя, трохи зачекала й добила: – У Софii колись стояло таке свiчадо. Показувало, що забажаеш. Ну, звiсно, пускали до нього не всiх, а лише князiв та первосвященикiв. Ну, може, ще губернаторiв.
Губернатори та князi поруч звучали як дисонанс, але щоб звернути увагу Галi на цей анахронiзм – треба було рота закрити, а я не мiг.
А вчити треба мову аборигенiв, вчити! Я коли на Кавказ ганяв у вiдрядження, то вже за тиждень мiг з аборигенами порозумiтися. Звiсно, богословську дискусiю провести б не вдалося, але спитати в магазинчику хлiб, гукнути напарнику, щоб залiг й розтлумачити дiвчинi, що переспати – залюбки, а одружуватися не планую – це мiг.







