Темна синя вода. Потік

Ех, розiрвати б тi аннали, розбити, вирвати геть сторiнки i переписати!

Велика, трагiчна помилка батька Хмеля, один iз двох тих фейлiв, що перекреслили всi його попереднi заслуги.

Перший – це, звiсно, Переяславська угода; другий – синок Юрась. Може сам синок помилкою й не був, але проштовхування його на гетьмана спричинило вiдомо що.

На дiтях генiiв, як вiдомо, природа вiдпочивае. Питання про те, чи був генiем Хмельницький – дискусiйне, але видатною людиною вiн однозначно був. Юрiй Хмельницький видатним себе не показав.

Не втримався батько Хмiль, дав волю батькiвським iнстинктам, заглушили вони державницькi мiркування, й саму державу теж занапастили.

Чи бачив гетьман Богдан та його оточення слабкiсть Юрiя? Безумовно. Важко було не побачити. В монастир би його вчасно вiдправити, хай би молився, свiчки палив, лiтопис писав… але подолати батькiвське бажання передати спадок Богдан не змiг i таки просунув Юрiя на високу посаду.

Результат вiдомий.

Украiнцi опиналися, як могли.

Обрали Виговського – вiн загинув. Обрали Ющенка – вiн перетворив космiчну державу на археологiчний музей та пасiку.

Вилiз на гору Дорошенко – продав пiвкраiни туркам. Народ не зрозумiв. Вилiз Скоропадський – продав пiвкраiни нiмцям. Народ також не зрозумiв.

Може, це й були единi на тi часи можливостi зберегти державу – але хiба селяниновi це поясниш? Йому справедливiсть давай.

Хто там був далi, за Дорошенком? Якась дрiбнота. Навскидку згадуеться Сомко й Брюховецький. Нинi агiтують продуктовими наборами – «маршалом Гречкою», а Сомко пiдiгнав купу возiв з усяким добром. Он, мовляв, який з мене хлопець-хват!

Щоправда, не роздавав, а лише показував.

Схожу тактику застосувала на виборах якась iз сучасних партiй. Подивiться, якi у нас люди! – кричали вони з телевiзора та плакатiв. – Кравчук, Марчук, Онопенко, Медведчук, Суркiс.

Програли. Неправильно вирахували реакцiю електорату. І Сомко програв. Замiсть вразити козакiв багатством викликав заздрiсть та роздратування. Сомковi козаки перекинулися до Брюховецького й кинули гасло – грабуй награбоване! Сомко з посiпаками кинувся по захист до князя Великоганiна та почали випрошувати полiтичний притулок, який князь радiсно i надав у виглядi Нiжинського замку. Щоправда, не гостьовi його покоi, а пiдземелля.