Темна синя вода. Потік

А зброю, коней та вцiлiлi вози з добром вiдiбрав, бо нащо вони у в’язницi?

Цiкаво, чи кляли вони Богдана за помилку з сином, чи когось iншого звинувачували? Не себе ж. Себе чоловiки звинувачувати не вмiють. Це дiвчата регулярно питають «що зi мною не так?», а чоловiкам знайти стороннього винуватця – раз плюнути.

Другiй Богдановiй помилцi пам’ятника нiхто не злiпив, а першiй – он вiн, стирчить.

На брунатно-чорному гранiтному фалосi-постаментi завмерли двi фiгури – кучерявий рязанський ванька й украiночка в плахтi, кубовiй спiдницi та чобiтках.

Жiнка тримала в руках товстелезну книжку – мабуть, важку, i мабуть, ту саму Переяславську угоду про аншлюс до Росii, а чоловiк радiсно простягав долонi вперед – мабуть, хотiв зiганути, але на людях стримувався. У розкриту долоню набився снiг, й здавалося, нiби чоловiк показуе всiм бажаючим щедрий дар: ось вам, мовляв. Ви менi – Украiну, а я вам жменьку торiшнього снiгу. Чудова оборудка, всiм вигiдна!

Я пiдiйшов розглянути дебелу споруду ближче, хотiв навiть доторкнутись, але послизнувся на шлiфованому гранiтi й ганебно та боляче гепнувся.

Приземлився, скажiмо так, на задню кишеню штанiв.

Смiялись, звичайно, а як не смiятись. Слизько, хто хоч би на цьому мiсцi так само гепнувся.

От i полiтика слизька справа, дуже слизька. Перед самою вiйною я докладнiше поцiкавився спадщиною Богдана й кiлька днiв ламав голову – а кому було передати державу?

Ех, Виговський, Виговський. Чорти тебе смикнули пiдписати тодiшнi Мiнськi угоди – Гадяцький договiр.

Мiнськi угоди не до вподоби абсолютно всiм, починаючи з нашого «Правого сектора» й кiнчаючи «Русским национальным единством». Першi вважають, що якби не Угоди, то ми б уже до Уралу дiйшли, а другi – що, вiдповiдно, до Сяну.

Так i з Гадяцьким договором.

Поляки вважали, що вiддали забагато, украiнцi – що отримали мало, московити – що договори не для того пiдписують, щоб iх дотримуватись.

Селяни i землевласники не зрадiли поверненню влади олiгархiв, тьху, чорт, магнатiв. Козацька старшина – образилась, що шляхетство надали дуже вузькому колу верхiвки.

Верхiвка також, до речi, образилася – на заборону мати дипломатичнi стосунки з iншими державами.

Фiнал вiдомий.

Московити, вдаривши одночасно потоками агiтацii та вiйськовою силою, спричинили розбрат й кiнець кiнцем перемогли.

За падiнням незалежноi Украiни впала i незалежна Польща. Процес розтягнувся на сотню рокiв, але це вже не принципово. Загинули десятки, десятки тисяч людей.