Мюнхен

Проте генерал Гамелен недвозначно заявив, що до наступного лiта Францiя щонайбiльше здiйснюватиме символiчнi рейди проти Нiмеччини. Вiдверто кажучи, я сумнiваюся, що вони пiдуть навiть на це. Вони залишаться за лiнiею Мажино.

– Вони чекають, доки ми не пiдтягнемо бiльшi сили, – додав Ньюолл.

– Нашi ВПС готовi?

Ньюолл сидiв з прямою спиною – вузьколиций, кiстлявий, з сивими вусиками.

– Мушу сказати, прем’ер-мiнiстре, що це найбiльш незручний для нас час. На паперi у нас е двадцять шiсть ескадрилей цивiльноi оборони, але всього шiсть iз них укомплектованi сучасними лiтаками.

Одна ескадрилья мае «спитфайри», решта п’ять – «гаррiкейни».

– Вони боездатнi?

– Деякi з них.

– Тобто?

– Боюся, прем’ер-мiнiстре, «гаррiкейни» мають технiчнi проблеми з кулеметами – на висотi понад п’ятнадцяти тисяч футiв вони замерзають.

– Повторiть ще раз, – Чемберлен подався вперед, нiби не розчув.

– Ми працюемо над вирiшенням, але це потребуе часу.

– Ви хочете сказати, маршале авiацii, що ми витратили пiвтора мiльярда на переозброення, переважно на повiтрянi сили, а коли настае час дiяти, нашi лiтаки виявляються небоездатними?

– Наше планування спиралося на прогноз, що конфлiкт з Нiмеччиною вибухне не ранiше 1939 року.

Прем’ер-мiнiстр знову звернувся до начальника Імперського генерального штабу.

– Лорде Горт! Чи здатна армiя збити з землi бiльшу частину атакуючих лiтакiв?

– Боюся, ми з головним маршалом ВПС в однаковому становищi, прем’ер-мiнiстре. У нашому розпорядженнi лише бiля третини гармат з того числа, яке ми вважаемо за необхiдне для захисту Лондона, i здебiльшого це – застарiлi релiкти минулоi вiйни.

Бракуе також прожекторiв. Немае далекомiрiв i засобiв зв’язку… Нам теж потрiбний ще рiк на пiдготовку.

Здавалося, уже приблизно на половинi вiдповiдi Чемберлен припинив слухати. Вiн знову надiв окуляри й узявся перекладати папери. Атмосфера в залi зробилася незатишною.

Легат продовжував спокiйно писати, пригладжуючи незручнi факти у викладi канцелярською мовою: «ПМ висловив заклопотанiсть достатнiстю засобiв протиповiтряноi оборони».

Проте прихильний до дисциплiни його розум давав збiй: в уявi Г’ю постiйно з’являвся образ його дiтей у протигазах.

Чемберлен знайшов, що шукав.

– За оцiнкою Об’еднаного розвiдувального комiтету, до кiнця першого тижня бомбардувань втрати в Лондонi складуть сто п’ятдесят тисяч душ. За два мiсяцi – шiстсот тисяч.

– Навряд чи це станеться негайно.