Мюнхен

 Мендор, художне оформлення, 2021

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2019

* * *

Присвячуеться Матильдi

Нам варто завжди пам’ятати:

те, що нинi вважаеться минулим,

колись вважалося майбутнiм.

    Ф. В. Мейтленд, iсторик (1850–1906)

Нам треба було почати вiйну в 1938 роцi…

Вересень 1938-го був найсприятливiшим часом.

    Адольф Гiтлер, лютий 1945 року

День перший

1

У вiвторок, 27 вересня 1938 року, за кiлька хвилин до першоi години дня мiстера Г’ю Легата з дипломатичноi служби Його Величностi провели за столик поряд з високим – вiд пiдлоги до стелi – вiкном ресторану «Рiц» у Лондонi.

Вiн замовив пiв пляшки шампанського «Дом Периньйон» урожаю 1921 року, що йому було задорого, розгорнув випуск «Таймс» на сiмнадцятiй сторiнцi та втрете почав перечитувати промову, виголошену напередоднi ввечерi Адольфом Гiтлером у берлiнському Шпортпаластi.

ВИСТУП ГЕРА ГІТЛЕРА

ОСТАННЯ ПРОПОЗИЦІЯ ПРАЗІ

МИР ЧИ ВІЙНА?

Час вiд часу Легат поглядав через увесь зал на вхiднi дверi.

Може, йому просто здавалося, але вiдвiдувачi й навiть офiцiанти, якi сновигали мiж стiльцями з матово-рожевою оббивкою, були якiсь незвично пригнiченi. Не чулося смiху. За товстим листовим склом сорок – п’ятдесят робiтникiв, що деякi з них через вологiсть пороздягалися до пояса, безшумно копали в Грiн-парку вузькi траншеi.

Нi в кого в усьому свiтi тепер не повинно залишитися сумнiвiв, що це говорить не одна людина, не один лiдер, але увесь нiмецький народ.

Я знаю, що в цей час увесь народ, мiльйони людей погоджуються з кожним моiм словом (Крик «Хайль!»).

Легат чув цю промову по трансляцii Бi-бi-сi. Сталева, сувора, погрозлива, сповнена нарiкання на долю, хвалькувата та вражаюча на свiй моторошний лад, вона супроводжувалася ударами долонi Гiтлера по трибунi й схвальним ревом п’ятнадцяти тисяч голосiв. Галас був нелюдським, неземним. Здавалося, вiн вириваеться з якоiсь чорноi пiдземноi рiчки й рине через гучномовець.

Я вдячний мiстеровi Чемберлену за всi його зусилля й запевнив його, що нiмецький народ прагне лише миру. А ще я запевнив його й пiдкреслюю це зараз, що, коли цю проблему буде розв’язано, у Нiмеччини бiльше не залишиться в Європi територiальних проблем.

Легат узяв авторучку й пiдкреслив це речення. Потiм ще одне, вище, де йшлося про англо-нiмецьку вiйськово-морську угоду.