Мюнхен

Через дев’ять мiсяцiв, у вiцi сорока шести рокiв, його знайшли мертвим у власнiй ваннi; нiхто не знав, чи це самогубство, чи наслiдок полiомiелiту, що вбивав його останнi десять рокiв.

«Ралфе, – думав Легат. – Бiдний любий калiка Ралфе, ти усе це передбачав».

Г’ю увiйшов до будинку й увiмкнув свiтло. За звичкою привiтався й чекав на вiдповiдь. Але видно було, що всi поспiхом зiбралися й виiхали з дому. Шовковий жакет, у якому Памела приходила в ресторан, був накинутий на стiйку поруччя сходiв унизу. Триколiсний велосипед Джона валявся й не давав пройти.

Легат вiдставив його. Схiдцi рипiли й потрiскували пiд ногами. Дерево гнило. Сусiди нарiкали на сирiсть, що йшла вiд стiни з сусiдами. Проте Памела якимось чином змогла надати житлу шику: багатство перських килимiв i портьери з яскраво-червоноi камки, павичеве й страусине пiр’я, бiсер i старовинне мереживо. У неi, безсумнiвно, е смак: сама ледi Коулфакс визнала це. Якось уночi дружина порозставляла по всьому будинку духмянi свiчки й перетворила його на казкову краiну. Але вранцi запах вогкостi повернувся.

Г’ю зайшов до вiдпочивальнi. Лампа була розбита, але завдяки свiтлу зi сходового майданчика вiн бачив, що робить. Непотрiбнi iй речi купою лежали на лiжку й валялися на пiдлозi. На шляху до ванни довелося переступити через ii спiдню бiлизну. Легат поклав у несесер бритву, пензлик, мило, зубну щiтку й зубний порошок та повернувся до вiдпочивальнi шукати сорочку. По Норт-стрiт повiльно iхала автiвка. За звуком двигуна Г’ю визначив, що включена перша передача.

Фари освiтили стелю i спроектували на протилежну стiну контури вiкна; темнi лiнii перемiщалися, як тiнь на сонячному годиннику. Легат завмер з сорочкою в руцi й прислухався. Автiвка нiби зупинилася навпроти, але двигун продовжував працювати. Легат пiдiйшов до вiкна.

То була маленька автiвка з двома дверцятами; пасажирська була вiдчинена. Г’ю почув унизу брязкiт. За мить вiд будинку хутко вiдокремилася фiгура в капелюсi й темному плащi, зiгнулася, влiзаючи до машини.

Дверцята зачинилися.

Легат двома кроками перетнув вiдпочивальню, збiг через три-чотири сходинки додолу, наскочив на триколiсний велосипед i трохи не гепнувся на повен зрiст. Коли вiн вiдчинив вхiднi дверi, автiвка вже завертала за рiг на Грейт Пiтер Стрiт. Декiлька секунд вiдсапуючись, Г’ю дивився iй услiд, потiм нахилився й пiдняв з килимка конверт. Цупкий на вигляд конверт – офiцiйний лист iз суду? Його прiзвище написано з помилками: Леггатт.