Мюнхен

З конвертом у руках зайшов до вiтальнi, сiв на софу. Засунув палець пiд клапан й обережно вiдкрив конверт. Документ одразу не витягнув. Натомiсть Г’ю двома пальцями розсунув конверт i зазирнув усередину. Так вiн готувався до поганих фiнансових новин. Розгледiв тiльки надрукований на машинцi заголовок:

Berlin Mai. 30. 1938

OKW No. 42/38. g. Kdos. Chefsache(Streng geheim, Milit?r) L I

Через десять хвилин вiн уже повертався на роботу. Скрiзь ввижалися тривожнi знаки: рубiнове намисто габаритних вогнiв машин на Маршем-стрiт до бензозаправки, де водii вишикувалися в чергу за пальним; у мощеному дворi Вестмiнстерського абатства лунае гiмн, що ллеться з вiдчиненого вiкна, де пiд вiдкритим небом при свiчках проходить богослужiння про мир; срiбне свiтло камер кiнохронiк на почорнiлих стiнах Даунiнг-стрiт, де виднiеться чорний безмовний силует юрби.

Вiн спiзнювався. Довелося проштовхуватися до будинку № 10, тримаючи саквояж над головою. «Вибачте… Вибачте…» Але, опинившись усерединi, Г’ю зрозумiв, що його зусилля марнi.

Перший поверх був порожнiй. Мiнiстри вже подались на засiдання кабiнету о 21:30.

Клеверлi на мiсцi не було. Легат постояв трохи в коридорi, мiркуючи, що робити. Саерс сидiв за столом, палив сигарету й дивився у вiкно. Помiтив у склi вiдбиття Г’ю.

– Привiт.

– Де Клеверлi?

– У залi засiдань – раптом мiнiстри вирiшать вiдправити чехам телеграму Гореса.

– Кедоген теж там?

– Його я не бачив. – Саерс повернувся. – А ви нiби перевтомленi. Як ся маете?

– Чудово.

 – Легат показав саквояж. – Збiгав додому по деякi речi.

Вiн вийшов, перш нiж Саерс встиг запитати ще про щось. У себе в кабiнетi вiн вiдкрив саквояж i дiстав конверт. Зрадою виглядала вже спроба пронести його в будiвлю: бiда, якщо його заскочать з ним. Слiд передати його по iнстанцiях, позбутися чимшвидше.

За чверть десята Легат перейшов Даунiнг-стрiт, активнiше проштовхуючись крiзь юрми роззяв. На протилежному боцi вулицi вiн зайшов через велику залiзну браму й опинився у широкому квадратi, який утворили мiнiстерськi будiвлi.

У всiх них свiтилися вiкна: у Мiнiстерствi у справах колонiй – лiворуч унизу, у Мiнiстерствi внутрiшнiх справ – лiворуч нагорi, у Мiнiстерствi у справах Індii – нагорi праворуч, а поруч з ним, за один пролiт сходами – Форин-офiс. Нiчний швейцар кивнув Г’ю.

Коридор був просторий i високий, у вiкторiанському iмперському стилi; його екстравагантнiсть покликана була вражати тих, кому не пощастило народитися британцями.