Мюнхен

Коли чехи скаржилися на втрату прикордонних оборонних споруд, свiт розумiв, що вони лише зволiкають.

«Якщо чекати на набуття чинностi остаточного врегулювання, коли Чехословаччина збудуе новi фортифiкацii на теренах, що залишаться в неi, процес затягнеться на мiсяцi й роки».

І так далi. Створювалося враження, нiби Гiтлер бере участь у нарадi за столом кабiнету й викладае свою позицiю. Закiнчивши, прем’ер-мiнiстр зняв окуляри.

– Як бачите, послання викладене в дуже обережних виразах i потребуе часу для аналiзу, але воно не позбавляе мене надii.

Дафф Купер, перший лорд адмiралтейства, вiдразу кинувся в бiй:

– Навпаки, прем’ер-мiнiстре, Гiтлер не поступився жодним пунктом!

Це був зухвалець, вiд якого навiть опiвднi несло перегаром, духом сигар i парфумiв чужих дружин. Обличчя його розчервонiлося. Легат не знав, гнiв тому причиною чи спиртне.

– Може й так, – сказав Галiфакс. – Примiтно проте, що вiн i не зачинив за собою дверi. Насамкiнець вiн запрошуе прем’ер-мiнiстра й далi докладати зусилля для збереження миру.

– Так, але ця думка ледь теплiе: «Залишаю Вам вирiшувати, чи варто це продовжувати». Насправдi вiн так не думае. Вiн просто намагаеться перекласти провину за свою агресiю на чехiв.

– Що, до речi, само собою не позбавлено сенсу. З цього випливае, що навiть Гiтлер вiдчувае неможливiсть для себе iгнорувати думку свiтового спiвтовариства.

«Тiльки-но подивiться, як Святий Лис заплутуе слiди, – думав Легат. – Хвилину тому – за вiйну, тепер – за мир».

Чемберлен сказав:

– Дякую, мiнiстре. – Тон у нього був прохолодний; зрозумiло, вiн не пробачив Галiфаксовi. – Вам моi переконання вiдомi. Я маю намiр працювати задля миру до останнього моменту. – Вiн озирнувся через плече, щоб глянути на годинник. – Час спливае. Менi слiд пiдготуватися до завтрашнього виступу в парламентi. Безперечно, доведеться пiти далi, нiж у сьогоднiшньому вечiрньому радiовиступi. Палату громад слiд поiнформувати про наше попередження Гiтлеру, зроблене вранцi.

Упiймавши погляд Легата, прем’ер кивнув йому, даючи знак пiдiйти:

– Розшукайте, будь ласка, примiрник учорашньоi промови Гiтлера. Принесiть його менi пiсля засiдання кабiнету.

Єдина версiя промови Гiтлера, яку Легату вдалося роздобути, була опублiкована в ранковому випуску «Таймс». Вiн сидiв за своiм столом i руками розгладжував шпальти власного примiрника газети.