Біла ріка

 – Чоловiче, те шо, слабей на голову?

Федор мовчки подивився в очi Юрiю i вiдпустив його зi словами:

– Я тебе попередив!

– І шо буде? – навздогiн прохопився Юрiй.

Федор вже вiдiйшов на кiлька метрiв, але обернувся й з ненавистю в голосi кинув:

– Меш ведiти!

Юрiй нервово засмiявся. Вiн бачив перед собою лише чорнi вiд лютi очi Пойдаша, якi зиркали з-пiд лоба i чорних брiв, що нiби зрослися на перенiссi, коли Федор крiзь зуби, майже не вiдкриваючи рота з мiцним пiдборiддям, мовив: «Меш ведiти»… По спинi Юрiя пробiг неприемний холодок.

«ЗВІРНО»[26 - Звiрно – багато хижих звiрiв.]. ДРУГІСОВІТИ

Старий паламар бив у церковнi дзвони в Жеб’е, на Верховинi. Гуцули повиходили з церкви i, за звичаем, чоловiки та хлопцi почали пiдходити до панотця, цiлуючи рiзьбленого хреста в його руках. Панотець благословляв кожного на коляду. Радiсно заревли трембiти та роги, сповiщаючи гори про народження Сина Людського. По тому чоловiки, що iх отець благословив, зiбравшись докупи, почали пiд скрипочку колядувати, ходити по колу, пiдкидуючи догори своi бартки.

Топiрцi хурчали, перекручувались у повiтрi. За цим дiйством спостерiгали офiцери з солдатами Червоноi армii, що стояли бiля вантажiвки. Один iз офiцерiв викрикнув:

– Эй, поп! Почем опиум для народа?

Солдати засмiялися, але iхнiй смiх вже не було чути через коляду.

– Вжей Пречиста Дiва сена родила! Ой дай Бо! Вжей Сена родила, в лiсi сховала! Ой дай Бо! Вжей невiрнi жиди сина шукали! Ой дай Бо! Вжей Сена шукали, лiсе рубале! Ой дай Бо!

Проминуть свята, i всi цi довговолосi гуцули пiдуть до лiсу й будуть стрiляти у цих приблуд, якi зневажають звичаi та закони iхнiх предкiв, iхню вiру, iхнiй край.

Хтось iз хлопчикiв-колядникiв не втримався i вигукнув:

– Закрейтисе, курве! Свята закiнчутсе i ме вас будемо колоте, мов свиней!

Солдати припинили смiятися. Їхнiй офiцер забiг у натовп i почав то одного, то iншого хапати за груди: «Кто это сказал!? Блядь, кто это сказал?» Люди з презирством i огидою дивилися на цього офiцера-совiта та продовжували колядувати.

Той ще бiльше розлютився, зарепетував:

– Я вам покажу, вашу мать, свиней! Фашисти! Я вам покажу! – Раптом офiцер послизнувся на дорозi i впав, аж ноги задерлися. Малi, що були поруч, засмiялись. Один iз солдатiв пiдбiг i допомiг офiцеру встати. Вдягнувши шапку, обтрусивши снiг iз шинелi та прикуривши сигарету, вiн шкутильгав назад, до машини.