На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біла ріка». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біла ріка
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
08 мая 2018
Краткое содержание книги Біла ріка, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біла ріка. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Сергій Дячук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Біла ріка» — історія трьох поколінь буковинської гуцульської родини. Автор належить вже до четвертого. Родинні історії про цісарську та румунську армії, про вояків УПА та "яструбків", про "совєти", про те, що своє кохання можна віднайти навіть у сибірському таборі. Дія відбувається не тільки в рідних Карпатах, але на теренах всього СРСР і навіть за його кордонами ? в НДР та Афганістані.
Біла ріка читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біла ріка без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Усi замовкли. Онуфрiй пiдняв склянку з бiлим гарячим вином:
– Христос ся рождае!
У вiдповiдь пролунало:
– Славiмо Його!
Далi вони мовчки сидiли i вечеряли. Хлопцi, роздiленi столом, час од часу позирали один на одного з якоюсь зверхнiстю, але без ненавистi. Лише Івану було не до того: вiн зголоднiв i iв усе пiдряд, нi на кого не дивлячись, лише часом вiдволiкався, щоб усмiхнутися всiм почергово. На однiй зi стiн дуже доречно висiв румунський килим, на якому було зображено у лiсi битву двох оленiв; iхнi роги посплiталися так, що годi було розiбрати, якi кому належать.
Тут будет реклама 1
До хати постукали. Родина перелякано подивились на дверi. Онуфрiй пiдвiвся, схопившись за кобуру.
– Сядь! – рiзко випалив Федор i махнув Івану.
– А ти iди, вiдкрий дверi i лишайся в сiнях, але лампу не запалюй.
Малий побiг.
Це були вже п’янi колядники. Пойдашева хата серед лiсу, далеко вiд Стебнiв, була традицiйно остання, в котру мали зайти, тому вони вже добряче нагостились. Голосно пролунало привiтання:
– Христос ся рождае!
І одразу затягнули давню, як цi гори смерековi, коляду:
– Вжей у нас во дворi гостi роковi.
Тут будет реклама 2
Гой дай Бог! Вжей гостi роковi, три браття рiднi. Гой дай Бог!
Випивши, старi трохи фальшивили, але спiвали на все горло. Першим стояв паламар зi Стебнiвськоi церкви, який тримав у руках дзвiночок, перев’язаний повiсною[37 - Повiсна – вид овечоi шерстi.]. Старий гуцул з довгими сивими вусами i в сардаку грав на скрипцi.
– Вжей один братчик iз дробен дощу.
Тут будет реклама 3
Гой дай Бог! Вжей ай дощик каже нема на мене. Гой дай Бог! Вжей а я як iспаду мiсяця мая. Гой дай Бог! Вжей мiсяця мая три рази на день. Гой дай Бог! Вжей то ся вродить жито й пшениця. Гой дай Бог! Вжей жито пшениця тай всяка сiвиця. Гой дай Бог!
Інший, з блакитними, як у слiпця, очима, що немов свiтилися, м’яв капелюха своiми покрученими старечими пальцями:
– Вжей пшениця вродить людям на Дору. Гой дай Бог! Вжей людям на Дору, Богу на хвалу. Гой дай Бог! Вжей Богу на хвалу, Сотворителю.
Тут будет реклама 4
Гой дай Бог! Вжей Сотворителю, що свiт сотворив. Гой дай Бог! Вжей ай другий братчик ясний мiсяцю. Гой дай Бог! Вжей ай мiсяць каже нема на мене. Гой дай Бог! Вжей а як iзiду темноi ночi. Гой дай Бог! Вжей темноi ночi коло пiвночi. Гой дай Бог!
Ще один колядник тримав дерев’яного хреста з церкви. Коляда була довга, старi вже хиталися вiд втоми i випитого, але продовжували колядувати, хрипко i гучно виспiвуючи.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Біла ріка, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Сергій Дячук! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
