Пляшка в пляшці

Свого часу Ктататник завiв був i для себе також, не тiльки для прочитання комусь iз iнших персiчних мешканцiв планети Земля… Розкрив щоденник на першiй сторiнцi i надiв на голову. Утворився дах над головою.

– Тепер я знову там. Тобто майже вдома. Сам i за власним бажанням. Окрiм мене там нiкого стороннього немае i не буде…

Записувати тобто ктатувати все, що забажае. Тiльки лiтерами скупченими в слова i речення. Не зовсiм, нi. Завiв i залишив порожнiм. Нiчого не писав там деякий час. Тiльки читав. Бо заносив туди iнформацiю подумки.

А вiн (ктататник) слугував нагадуванням про потребу це робити знаходячись з нього в кишенях одягу. Навiщо витрачати зайвий час i енергiю для написання. Що правда пронумерував сторiнки для зручностi користування. Вiдкривав на тiй сторiнцi на якiй ктатувавти закiнчив i починав нове думками вкладати туди.

Деякi були зовсiм незрозумiлi для багатьох iнших людей. Деякi були написанi здуже грубими помилками рiзного роду. Деякi без змiсту чiткого на перший погляд нiби вiдразу для того, хто читанням наважився тiльки зрозумiти запропоноване.

Інтерпритувати варiанти i усвiдомити для особистого розумiння намагатися. Тiльки в складi одного цiлого скласти собi картину. Не готове вже споглядати, а самому складати.

Варiантiв безлiч. Кожен додаток – штрих до картини. Хоча всеодно залишатиметься незакiнченою завжди i назавжди… Чорно – бiлою. А кольорити дав можливiсть всiм на свiй упереджеий смак i стан. Подекуди е тим, чим згiдно логiки i правил узгоджених тимчасових, неiснуванням вiдмiчено.

А воно iснуе виявляеться i вимагае сатесфакцii. Є в свiдомостi приховане. Є i всупереч. Є i завдяки. Є i все по тому. Щось нашталт того випадку, щоб сонце назвати сонцем. Або, що треба для того, щоб сонце iснувало. Необхiднiсть складових для такоi належностi зрозумiла i прийнятна. Потрiбна порожнеча, морок i абсолютний холод. Щось на зразок ось такого пояснення…

Ктататував все i про все, що мало змогу привернути його увагу. Це були не записи целiбатника. Обiтниця буде потiм – опiсля всього…

Однiею iз сторiнок слугувало дзеркало ранiше розбите, а потiм складене до купи попереднього стану склеене.

Форма зрiзу стовбура поперечна.

Хоча, нiяким чином не могло це позитивно вплинути на рiвновагу столу (i взагалi було зовсiм зайвим). Товщина ктататника перевищувала товщину (висоти (якщо черевик знаходився на плоскiй поверхнi всiею площею пiдошви горизонтально, а не вертикально)) черевика. На перебiг подальших подiй мало вплив, але незначний.