На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ворог, або Гнів Божий». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Боевики, остросюжетная литература, Боевики. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ворог, або Гнів Божий

Автор
Дата выхода
19 апреля 2017
Краткое содержание книги Ворог, або Гнів Божий, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ворог, або Гнів Божий. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Сергій Постоловський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Ворог, або Гнів Божий» – це історія «українського Моссаду», ліквідаційної групи, сформованої виключно з однією метою – помститися агресору та загарбнику за його злочини проти українського народу.
Вони вірять у те, що кожен за свої гріхи має бути покараний. Кожен у цьому світі повинен відповідати, тому що безкарність породжує вседозволеність. Не сподіваючись на владу, на західних партнерів, на сусідів і друзів, вони беруть справу до своїх рук.
Складаються списки, знаходяться кошти, йде перевірка та вербування людей, формуються агентурні мережі, розробляються операції та стратегії. Але зосереджуються вони на головному – на ворогу, що засів за кремлівськими стінами, та навіть не розуміють, що й самі виявилися розмінною картою у великій геополітичній битві.
Ворог, або Гнів Божий читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ворог, або Гнів Божий без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я не знав, що треба робити в таких випадках, бо в перший раз за все свое складне життя стояв поруч з дочкою друга, чия вiдтята вiд тiла голова лежала в сусiднiй кiмнатi. Не було розумiння, якi саме слова треба казати i чи треба, взагалi, щось говорити. І тут вона розплакалася.
– Дядя Женя. Там тато…без тiла, – вирвалося з ii дитячих, невинних вуст i я притиснув ii до себе.
– Я знаю, маленька, – казав я i гладив ii волосся. – Нiчого не бiйся! Тепер ми з вами. Ми не дозволимо вас скривдити.
– Але ж…тато…
– Тихше, сонечко, тихше.
Ми так з нею i просидiли, поки не приiхала швидка та мiлiцiя. Коли я передав Тетянку до рук медсестри i вийшов у коридор, то побачив там Івана, що сидiв навколiшки, обпершись об стiну й обхопивши свою голову руками. Нечипайло допомагав лiкарю напоiти Марину заспокiйливим.
– Що у вас тут трапилося? – запитав вiн мене.
На вигляд йому можна було дати i сорок, i п’ятдесят рокiв. Вiн мав непримiтну зовнiшнiсть, i я чомусь подумав, що його фiзiономiя лiпше пасувала б нашому вiдомству, нiж була придатна для служби в структурi МВС.
Я витягнув свое посвiдчення i показав йому. Вiн ретельно його вивчив i сказав:
– Так що тут сталося, пане полковнику?
– Отримали посилку, а там голова хазяiна цього помешкання, майора СБУ Андрiя Хворостенка.
– Моi спiвчуття, – сказав опер пiсля недовгоi паузи i вiдiйшов до дiльничного, який стояв у дверях вiтальнi з розгубленим виглядом.
Я штурхнув Принципа у плече.
– Пiдiймайся! Не час зараз…
Вiн пiдняв голову i подивився на мене.
– Що ж нам робити? – запитав Іван.
– Опанувати себе. Встань, кажу тобi! Я дзвоню генераловi, – i я почав набирати до болi знайомий номер нашого старшого, бо таку ситуацiю ми мали вирiшувати тiльки з ним.
Генерал був людиною колоритною, а тому цiкавою. Його можна було любити, чи не любити, ненавидiти, або ж прославляти, але байдужим вiн не залишав жодного з тих, хто мав щастя потиснути його мiцну, волохату руку.
У нашому славному Вiдомствi його звали Бульдогом. Не стiльки за зовнiшнiсть, як за ту його мертву хватку, без якоi вiн нiколи б не став тим, ким став.






