Вона має таємницю

– Як ви збираетеся вибратися з бомбосховища, якщо його накрие морем? – тiльки лише вiдповiла менi касирка.

– Ну воно у нас технологiчне, схоже на ковчег, – увiйшла в роль я.

Нiколас в авто запитав мене, про що я пишу своi новели.

– Випадково не про кiнець свiту?

– Нi, – збрехала я. Насправдi одне оповiдання на цю тему у мене було. Але Нiколасу про це було краще не знати, бо раптом би мене чекала зустрiч з психологом.

Дорогою додому я вмовила дядю заiхати на заправку перекусити бургерiв з картоплею фрi, адже я нiчого не iла.

Хоча мене тiшила думка про те, що Лiнда таким чином буде ще довше страждати вiд незнання причини нашого зникнення. Тим бiльше, менi хотiлось довше побути наодинцi з дядею. Зробивши замовлення, я витягла з сумки тампони. Нарештi я зможу викинути свiй закривавленний бiлий носок з трусiв, який служив менi кiлька годин вiрою i правдою, але змушував мене вiдчувати себе жахливо некомфортно.

– Ну, я пiшла.

– Ти вмiеш ними користуватися? Може, все ж попросити Лiнду тебе навчити?

– Я якось справлюся.

Проявлю кмiтливiсть.

– Я, на жаль, допомогти не зможу.

– Чому? Думала, у тебе пристойний досвiд по засуванню.

Нiколас втупився на мене з подивом, до цього я не мала звички з ним так вульгарно жартувати.

– Гаразд, розслабся. Це жарт.

У туалетi я раптово злякалася тампона. А раптом вiн позбавить мене незайманостi! Дiйсно, чому я не взяла прокладки, а взяла цей довгий тампон, який нагадував менi пенiс нашого пса. Мiй веселий настрiй змiнився на вiдчай, я вийшла з туалетi в майже сльозах.

– Вийшло?

– Нi, я боюсь. Раптом вiн позбавить мене невинностi. Я не хочу, щоб мене позбавив цноти тампон.

– Нi, там все не так розташоване, вiн не повинен…

– Точно?

– Не знаю, я ж казав, краще б ми уточнили у Лiнди.

– Ти так говориш, нiби-то вона кожен день позбавляе себе незайманостi тампонами!

– Гаразд, але ми багато всього накупили, тут ще й це е, – Нiколас простягнув менi прокладки. Я стерла свою сльозу i пiдбадьорилася.

– Так хотiлося вiдчути щось в собi, але доведеться потерпiти, – захихотiла я i пiшла в туалет, а бiля дверей озирнулася назад, Нiколас проводжав мене поглядом замiсть того, щоб виглядати офiцiантку з нашими бургерами. Я посмiхнулась.

Коли ми погладшали вiд бургерiв з картоплею фрi та сiли в машину, я запитала:

– Пам’ятаю, мама i тато часто голосно займалися сексом. А вас з Лiндою я не чула.

– Ми робимо це тихо.