Любов іншого виміру

Дитина у дитинi! Жахаюче безглуздя… А все через тридцятирiчну Льольку, повiю за фахом i покликанням. Психолог бiсiв, вона давно смикнула, що цнотливiсть свiженьких, гарненьких дiвчаток – товар неабиякий, не все ж власним тiлом заробляти на шмат хлiба з маслом! Тож i обдурила довiрливу Лiду, все торочила iй: – « Из тебя выйдет классная модель. Могу познакомить с нужными людьми, будешь работать за границей, заработаешь кучу баксов!»

Олена не змогла переконати Лiду, що Льоля бiльше схожа на дешеву шльондру, нiж на модель вiд високоi моди, i що мати з нею справу небезпечно.

Аж посварилися… І ось маеш! Лiда таки потрапила у пастку!

Сiдаючи з Льолею в бiлий «Мерседес», вона аж розшарiлася вiд незвичноi приемностi. Бритоголовий молодик, тупо жуючи жуйку, привiз дiвчат у розкiшний маеток за мiстом. Нещиро посмiхаючись, Льоля вiдрекомендувала Лiду господарю, як майбутню кiнозiрку. Тому було рокiв сорок п’ять. Кремезний, якiсь стертi риси обличчя, а голос тихий та лагiдний. Як безхитра, недосвiдчена Лiда могла здогадатися, що перед нею високопоставлений збоченець-кiбець, жадаючий лише свiжоi кровi?

Випили вина, Лiда чомусь знепритомнiла… Отямилася пiд важким бридким чоловiчим тiлом.

Гола, прикута до лiжка кайданами, вона силкувалася протистояти шаленому натиску гвалтiвника. Дарма! Їi пручання ще бiльше заохочували розбещену тварюку. Лiда пережила такоi сили шок, що ледь не втратила розум.

Коли вiн скинув з неi кайдани, жбурнув iй в обличчя одяг i дав шiсть гривень на дорогу, вона вигукнула крiзь сльози:

– Будь ти проклятий, покидьку! Гори у Пеклi вiчним полум’ям!

А згодом Лiда зрозумiла, що, лишившись цноти, придбала ще й дитину.

Їй не хотiлось жити.

«Чи звiльнилася Лiда вiд дитини? Як вона перенесла „розтин“ тiла, принизливi тортури аборту?» – подумки питала себе Олена. Розмiрковуючи про долю подруги, вона ввiйшла в магазин, купила буханець чорного хлiба, вийшла надвiр. Спекотно i задушно. Схоже, буде дощ.

Густо снiжило тополиним пухом. Зненацька захурделило: вир гарячого повiтря пiдхопив сiруватий пух, пил, кольорове смiття.

Олена прискорила ходу, лише на мить призупинилася бiля кiоскiв i раптом спиною вiдчула дивний приемний тиск сильного чоловiчого погляду. Їй захотiлося повернутися, та вона здолала чудне бажання.

Зграя брудних дiтлахiв, здiйнявши куряву, пробiгла повз Олену. Хлоп’я рокiв восьми несподiвано пiдскочило до неi i смикнуло за сумку, та вона рiзко потягнула сумку на себе, мале упало, забило колiнце.