Любов іншого виміру

Сатана важко зiтхнув, ковтнув вiскi, зосереджено присмоктався до сигари.

– Негайно вiдправляйся на Дермiду, що в сузiр’i Дракона. Там зараз складнi часи, тож важка робота у мiсii буде на користь твоiй душi, а громадi на благо. Іди i дiй во славу Творця!

Ричард встав з колiн, низько поклонився Спасителю i, опустивши зажурену голову, тихо вiдступив.

Ісус неспiшно понiс Олену блакитною райською галявиною. Раптом вона розплющила очi i знiяковiла:

– Господи, я здатна iти сама!

– Нi, дитино моя, не здатна! Тобi лише так здаеться.

Сатана жбурнув пляшку вiскi у комин, у багаттi вибухнуло шалене полум’я.

– Воiстину, Ти – мiй найлютiший ворог, Ісусе! – вигукнув Диявол у нападi скаженоi лютi.

Вiн занервував, бо злякався, що Ісус лишить Олену на Небi. Тiльки не це! Люцифер втратив рiвновагу i вже не дослухався до iх розмови, аж раптом в його збудженiй головi бомбою розiрвався Оленчин щасливий смiх.

– Чудово! Чудово, дiвчинко моя! Тобi весело у Раю?! Я теж не буду сумувати у Пеклi! – з викликом захворiвшого ревнощами прохрипiв Сатана, пiдхопив нову пляшку вiскi i за мить злетiв на дах пекельного замку.

– Ленiн! Ленiн! Де ти, хлопчику мiй?! Лети до татуся, синку! – гучно проволав Диявол. Вiдчувалося, вiн добряче хильнув вiскi.

– Роза! Бург! Люксем! Цеткiн! Клара! Фрiдрiх! Карл! Енгельс! Марксику! Всi, гайда до татуся! – знову надривно прогорлав Диявол на все Пекло.

Над його головою закружляли могутнi орли, опустилися на дах.

– Розважимося, кривавi дiтлахи революцii! Ленiну, я, як завжди, на тобi верхи, а ти очолиш клятий пролетарiат! – нагадав Сатана правила нехитроi гри красеню-хижаку Ленiну.

Жахаюче велетенськi птахо-монстри були витворами талановитого генного iнженера-росiянина. За земне життя вiн був стiйким атеiстом, тож, потрапивши у Пекло, не повiрив у свою смерть, а вирiшив, що спить i що сотворив iх у своему нескiнченному снi жаху.

Бiдоласi «наснилося» стiльки надокучних, огидно-пихатих, а головне, геть тупих потвор, що навiть Диявол йому поспiвчував i дозволив працювати у найсучаснiшiй дослiдницькiй лабораторii.

Монстри-орли дивилися на пекельний позагробний свiт очима революцiонерiв, на честь котрих отримали прiзвиська, були розумнiшими за шимпанзе i любили Сатану, як домашнi тварини люблять свого хазяiна.