Любов іншого виміру

Якщо в людськiй душi перемагае Вiра, вона свiтлiшае i стае оселею духiв добра, а душа без Вiри приймае духiв зла i вiд iх господарювання перетворюеться на руiну… А Божа Душа це джерело Святого Духа, що сповнюе сенсом буття все неживе i живе, дитино.

– А чому?… – Олена осiклася. – Що це я, Господи?

Ісус посмiхнувся, вiдкинув золотаве пасмо волосся з ii чола.

– «Чому?» – улюблене питання Фобоса i Люцифера, – i сумний погляд глибоких очей Спасителя полинув у далеке минуле.

 – Чому Християнський свiт мае стiльки течiй i чому кожна з них по-своему розумiе Моi Слова, ти це хотiла спитати?

– Так, Господи.

– Багато iудеiв ходило слiдом за Мною, та лише обранi вбирали Моi Слова розумом i серцем. Дiючи Словом Божим, Я зцiлював вiд тяжких хвороб i вивiльняв з обiймiв смертi. Величезний натовп iудеiв бачив Лазаря, котрого Я вивiв iз гробу… І що?… Збулося: прийшов до своiх, i своi не впiзнали Мене! Збуваеться Пiсанiе i зараз: кожна сучасна церква пояснюе Моi Слова по-своему, вперто наполягаючи на своiй виключнiй правотi! І так було завжди: були, е i будуть спритнi ловцi людей, що прикидаючись праведниками, омивають Вiвтар Істини сльозами омани.

Були, е i будуть легковiрнi, що обирають стежину вiри лише тому, що вона здаеться iм достатньо кривенькою та тернистою. Не кожна така стежина веде у Храм.

– А, може, церквам об’еднатися i разом шукати ту стежину, Господи?

– Об’еднаються, якщо поеднаються з Богом! – гiрко кинув Ісус.

– Але ж, Господи, i свiдок Іегови, i католик, i протестант, i православний, i баптист, – всi вони щиро вiрять у Тебе! – несподiвано вирвалося в Олени, i вона страшенно розхвилювалася.

– Кажеш, щиро вiрять?! Чому тодi вони не дiють по Слову Моему?! – раптом пiдвищив голос Спаситель, i Олена вiдчула биття свого серця у скронях.

 – Хiба Я закликав iх ненавидiти один одного i обзивати сатанами на радiсть Сатанi?! Хiба не говорив, що гординя i владолюбство – зло?! Та чи знаеш ти, що таке справжня вiра?

Оленi перехопило подих.

– Здiйснення очiкуваного i впевненiсть у Невидимому, – дивом пригадала вона iз послання Павла евреям.

Очi Божого Сина потеплiшали.