Любов іншого виміру

– І тiльки?

– З обраними спiвпрацюю, хiба це таемниця для тебе?

Тиша сповнила вiтальню. Сатана пiдвiвся, пiдкинув у комин дров. Спаситель поглянув у вiкно – стемнiло, настала пекельна нiч. Раптом колосальноi потужностi блискавка розколола небо, жахливим монстром прогуркотiв грiм i суцiльна водяна стiна миттево оточила замок. До шибок вiкон поприбивало пекельний летучий непотрiб: кажанiв, птеродактилiв, птахо-ящерiв, птахо-змiiв, рибо-птахiв i ще щось незрозумiле.

Звiрята мiцно притиснулись жалюгiдними тiльцями до шибок вiкон, iх огиднi мордочки порозплющувало до мерзоти, та в гострих оченятах була цiкавiсть: вони розглядали затишну вiтальню, Ісуса, Сатану.

– Дiтлашки моi манюнi, прилетiли до татуся? – розчулився Диявол i посмiхнувся до огидноi малечi.

Ісус скривився, вiдвернувся вiд вiкна.

– Нiч буде тривати довго?

– Запланована на двi години, дощ – на десять хвилин.

Ісус поглянув на Люцифера спiвчутливо.

– Ти таки навiжений, Сатано! Кричав, що одружишся з нею… А як ти уявляеш спiльне життя з юною дружиною? Оцi чудовиська, Кровоспад, море Кровi, зойки мученикiв! Хiба чиста душа дiви в змозi звикнути до пекельних жахiв? Я ще досi не звик!

– Ісусе, Ти вiриш, що я кохаю? – i Люцифер прямо поглянув Йому в очi.

– Як не дивно, вiрю. Хоча кого ти тiльки не кохав! Здаеться, всiх найвидатнiших красунь всiх часiв i народiв. Я не правий?

– Не зовсiм, то були захоплення, сильнi захоплення. А кохаю я вперше у своему проклятому життi.

Ісус важко зiтхнув, махнув у досадi рукою.

– Ти i на неi поглянув безсоромним поглядом, як зустрiв? До речi, де ти ii зустрiв? – якось дивно запитав Ісус, в Його глибоких синiх очах майнув смуток.

Очi Диявола погострiшали вiд напруження думок.

– Ти не в гуморi, Сину Божий, Сину Людський! Твоя душа збентежена: Ісус-чоловiк здивував Ісуса-Бога! Ісус з Назарету подарував моiй дiвчинцi бiлi троянди, ще й записку прилаштував з побажаннями успiхiв у райських науках!

– Воiстину, нiчого немае таемного, що не стало б явним, – у голосi Ісуса промайнуло ледь помiтне роздратування, – Сатана з Пекла подарував iй чорнi троянди! А що в його записцi? «Завжди до твоiх послуг, Володарко мого серця, навiки твiй»?!

Сатана мовчав, вiдвiвши очi.