Орлі, син Орлика

– Адже з мовчазноi згоди Францii, названих i деяких неназваних краiн i саму Украйну, i народ наш кинуто на поталу Московськiй iмперii, що ссе з плодючоi украiнськоi землi усi життедайнi соки, немовби казковий упир.

Обличчя де Брольi спохмурнiло, мов грозова хмара, та польний маршал продовжив у тому ж дусi:

– Запам'ятайте, що я скажу вам, маршале: доки Московiя безроздiльно володарюе на украiнських теренах, вона лишиться непереможною й великою. Тiльки коли вiдродиться едина мiцна козацька держава по обидва боки Днiпра – тiльки тодi запануе у Європi мир i спокiй.

А доти спокою не матиме жоден европейський монарх…

Де Брольi вiдiйшов до дальньоi стiни штабноi кiмнати, повiльно опустився там на стiльця i спитав:

– Ви все сказали, генерале?

– Така моя думка, що поробиш.

– Чом тодi воюете за Францiю? І ви, i вашi найманцi-козаки…

– Не знаю, як щодо козакiв, але особисто я сподiваюся, що наш король Луi П'ятнадцятий колись-то втiшиться пiсля смертi королеви Марii Аделаiди…

– Генерале, генерале, не забувайтеся!.

. – вловивши у голосi де Лазiскi явне глузування, де Брольi пiдвищив голос.

– Отож я й кажу: сподiваюся тiльки на те, що король наш колись-то припинить забавлятися з юними кралями в «Оленячому парку»[3 - У паризькому будиночку «Оленячий парк» маркiза де Помпадур влаштовувала королю Луi XV таемнi побачення iз вродливими юними панянками, яких особисто добирала сама, щоби монарх втамовував з ними свою хiть.] й нарештi повернеться до державницьких справ…

– Будемо вважати, я нiчого не чув, – процiдив крiзь зуби де Брольi.

– До речi, маршале, яка ваша думка щодо того, що ставка наша знаходиться на вулицi Оленячий брiд? Хiба ж у такому збiгу назв не вiдчуваеться гiркоi iронii долi?

– Знаете, генерале… – Де Брольi сумно зiтхнув. – Якби не унiкальна агентурна мережа, якою розпоряджаетеся ви особисто, пiсля всього сказаного вас можна було би дуже просто вiдсторонити як вiд командування армiею, так i вiд роботи у «Секретi короля». А щоби з ваших мiзкiв остаточно вивiтрилися хибнi думки, заслати якнайдалi…

– Хто ж постачатиме тодi «Секрет короля» унiкальними вiдомостями?

– Тому ви залишитеся на всiх посадах навiть пiсля всього сказаного, – суворо мовив маршал.

 – Але майте на увазi: король – то е король, i не нам, вiрним королiвським слугам, критикувати особисте життя Його Величностi.

– Знаете, маршале…

– Зрештою, чого ви хочете?! Росiею править iмператриця Єлизавета, дуже прихильна до вашоi Украйни.