Місячний камінь

– Сержант хоче оглянути вiтальню мiс Верiндер, – сказав мiстер Сiгрев, звертаючись до мене надзвичайно врочисто i з великим пiднесенням. – Вiн, можливо, задасть кiлька запитань. Будь ласка, проведiть сержанта.

Поки менi давали це розпорядження, я поглянув на Каффа. Знаменитий Кафф у свою чергу дивився на iнспектора Сiгрева з тим спокiйним чеканням, яке я вже помiтив ранiше. Не можу твердити, що вiн чекав, щоб його колега полiсмен на очах перетворився в осла, але в мене закралося саме таке пiдозрiння.

Я повiв iх наверх.

Детектив уважно оглянув iндiйську шафку i весь будуар, задаючи запитання (лише коли-не-коли iнспекторовi i постiйно менi), смисл яких, я гадаю, був однаково незрозумiлий нам обом. Нарештi, оглядаючи покiй, вiн дiйшов до виходу i спинився навпроти вiдомих вам розмальованих дверей. Сищик поклав свiй кiстлявий палець на маленьку плямочку пiд замком, яку iнспектор Сiгрев помiтив ще ранiше, коли вичитував служницям, якi скупчились у кiмнатi.

– Дуже шкода! – сказав сищик Кафф, звертаючись до мене.

– Як це трапилось?

Я вiдповiв, що служницi скупчилися в цiй кiмнатi напередоднi вранцi i що цю плямку зробила чиясь спiдниця.

– Інспектор Сiгрев наказав iм вийти, сер, – додав я, – щоб вони не наробили ще бiльшоi шкоди.

– Цiлком вiрно! – сказав iнспектор своiм вiйськовим тоном. – Я звелiв iм забиратися звiдси. А плямку цю зробили спiдницi, сержанте, звичайно, спiдницi.

– Ви помiтили, чия спiдниця зробила це? – спитав сищик Кафф все ще звертаючись не до свого колеги полiсмена, а до мене.

– Нi, сер.

Тодi вiн звернувся до iнспектора Сiгрева i спитав:

– А ви це помiтили, я гадаю?

Це запитання, здавалося, трохи збентежило iнспектора, але вiн не розгубився.

– Не можу ж я забивати свою голову всякими дрiбницями, – сказав вiн, – а це справжня дрiбниця.

Сищик Кафф подивився на Сiгрева, як дивився на гравiйнi дорiжки в квiтнику, i з своею звичайною меланхолiею вперше показав нам своi здiбностi.

– Минулого тижня я провадив одне секретне слiдство, пане iнспектор, – сказав вiн.

– На одному кiнцi слiдства було вбивство, а на другому – чорнильна пляма на скатертi, якоi нiхто не мiг пояснити. На своему вiку менi довелося вести безлiч найрiзноманiтнiших справ, але я нiколи не мав дiла з «дрiбницями». Перш нiж ми зробимо ще один крок у цiй справi, ми повиннi побачити спiдницю, яка зробила пляму, i довiдатись напевно, коли висохла ця фарба.

Інспектор, досить похмуро проковтнувши пiлюлю, спитав, чи не покликати служниць.