На нашем сайте вы можете читать онлайн «Леопард». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Зарубежные детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Леопард

Автор
Дата выхода
27 ноября 2015
Краткое содержание книги Леопард, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Леопард. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ю Несбё) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
В Осло з особливою жорстокістю вбито кількох жінок. Убивця – нелюд, він, як леопард, підкрадається до жертви і завдає смертельного удару. У поліції немає жодних версій і підозрюваних. А найголовніше – немає Харрі Холе, який після «справи Сніговика» звільнився й виїхав до Гонконгу, де він намагається забутися з допомогою алкоголю і наркотиків. Та позаяк Харрі – єдиний норвезький детектив, який дійсно знається на серійних убивцях і вже не раз мав з ними справу, поліція вирішує для розслідування цих злочинів повернути його до Норвегії, в Осло, у відділ вбивств…
Леопард читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Леопард без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І щоб ви мали змогу повернутися iз чистим сумлiнням i почуттям виконаного обов’язку. Щоб ви бiльше не вскочили в халепу на сходах, а я мав змогу спати спокiйно, не боячись, що ви приведете моiх позикодавцiв просто до мене.
Вона глянула на нього. Обличчя суворе й аскетичне, але очi смiються, мовляв, не треба ставитись до всього так серйозно. Чи, радше, менi все по цимбалах.
– Стривайте. – Кая, вiдкривши торбинку, вийняла маленьку червону книжечку й простягла йому. Їй кортiло подивитись, яке враження на нього це справить.
– Трясця, як же скидаеться на мiй справжнiй паспорт…
– А це саме вiн.
– Дивно, що вiддiлу вбивств стало на нього коштiв.
– Ваш борг трiшки подешевшав, – збрехала вона, – менi зробили знижку.
– Тiшуся за вас. Але я не збирався до Осло.
Кая пильно глянула на нього. Їй не хотiлося цього говорити. Але iншого виходу не було. Вона змушена розiграти останнiй козир, що його Гуннар Хаген радив приховувати до останнього, якщо упертюх виявиться геть нестерпним.
– Є ще дещо, – мовила вона, збираючи всю свою мужнiсть.
Харрi звiв брову, мабуть, вiдчув щось у ii iнтонацii.
– Йдеться про твого батька, Харрi. – Вона вiдчула, що iнстинктивно перейшла на «ти», водночас запевняючи себе, що вона цiлком щира, а не намагаеться вразити спiврозмовника.
– Про батька? – перепитав вiн, нiби дивуючись, що той у нього е.
– Так, ми зв’язалися з ним, бо сподiвалися, що вiн знае, де ти. Виявляеться, вiн хворий.
Вона сидiла, втупивши погляд у стiл.
Чула, як вiн дихае. Голос знову захрип.
– Важко?
– Так. Менi прикро, що ти дiзнався про це саме вiд мене. Вона досi не наважувалася пiдвести на нього погляд. Було нiяково. Вона чекала. Слухала торохкотiння кантонського дiалекту, що лунало з телевiзора за стiйкою Лi Юаня. Вона ковтнула слину й чекала. Їй конче треба поспати.
– Коли лiтак?
– О восьмiй, – вiдповiла Кая. – Я заiду по тебе сюди за три години.
– Я дiстануся до аеропорту своiм ходом.
Вiн простяг iй руку. Вона запитально глянула на нього. – Менi для цього знадобиться паспорт. А тобi слiд попоiсти. Бо зовсiм охлянеш.
Вона завагалася, але вiддала паспорт i квиток на лiтак.
– Я довiряю тобi, – мовила вона.
Вiн глянув на неi вiдсутнiм поглядом.
І пiшов геть.
Годинник над виходом на посадку С4 в аеропорту Чхеклапкок показував за п’ятнадцять восьму, й Кая була на межi вiдчаю.











