Леопард

Але цього разу ми майже упевненi.

Жертви нiяк не пов’язанi, а у кровi знайшли одне й те саме знеболювальне.

– Отже, це вже щось. Бажаю успiху.

– Харрi…

– Я знаю ще кiлькох, яким до снаги упоратися з цим.

– Тобi до снаги…

– Я просто розпався на друзки.

– Склеiмо.

– Beyond repair[20 - «Реальне кохання» – новорiчна романтична мелодрама з Г’ю Грантом у головнiй ролi.], – вiдбився Харрi.

– Ти единий, хто мае вiдповiдну квалiфiкацiю й досвiд у розкриттi серiйних убивств.

– Покличте якого-небудь американця.

– Ти ж знаеш, що нiчого путнього не вийде.

– Менi дуже прикро…

– Тобi прикро? Убито поки що двох, Харрi. Наразi. Обидвi – молодi жiнки…

Харрi заперечливо махнув рукою, коли Хаген вiдкрив кейс, дiстаючи коричневу течку.

– Я не жартую, шефе. Я вдячний, що ви викупили мiй паспорт i таке iнше, але я покiнчив зi свiтлинами покiйникiв i цими бiсовими звiтами.

Хаген кинув на Харрi ображений погляд, однак все одно поклав течку йому на колiна.

– Поглянь. Бiльше я нiчого не прошу. І ще одне: не кажи нiкому, що ми займаемося цiею справою.

– Себто? Чого це?

– Все непросто. Не розбовкай нiкому, гаразд?

Тi, хто сидiв попереду, замовкли, й Харрi втупився поглядом у потилицю Каi. Позаяк «амазон» Бйорна Гольма створили задовго до того, як вигадали термiн «травма шийних хребцiв пiд час зiткнення», пiдголiвникiв у машинi не було. Тож Харрi мiг бачити ii тонку шию пiд зiбраним у пучок волоссям, вiн розгледiв пушок на шиi i розмiрковував, яке все уразливе, як швидко все змiнюеться й скiльки всього може зруйнуватися всього за кiлька секунд.

Про те, що життя, власне, це i е процес розпаду, руйнування того, що з самого початку було досконалим. Сумно. Але вiн не мiг прогнати цiеi думки. Вiн розмiрковував над цим, поки вони не в’iхали в Ібсенiвський тунель – сiру й безлику споруду транспортноi системи, яка могла б розташовуватись у будь-якому мiсцi в свiтi. А потiм вiн вiдчув радiсть. Несподiвану й незаперечну радiсть, бо вiн тут, в Осло. Вдома. На кiлька митей це почуття так захопило його, що вiн навiть забув, навiщо повернувся.

Харрi дивився на будинок з номером п’ять на вулицi Софiесгате. «Амазон» уже вiд’iхав вiд будинку й щез iз виду. Графiтi на фасадi побiльшало, вiдколи вiн поiхав, але будiвля досi була пофарбована синiм.

Отже, вiн вiдмовився братися за цю справу. Мовляв, його батько в лiкарнi, й це едина причина його повернення.