Привид

Торд Шульц був надто старим i досвiдченим, щоби начальство могло заподiяти йому щось серйозне. Воно могло лише тупати ногами й докоряти. Упродовж своеi пiлотськоi кар’ери вiн не зробив жодноi серйозноi помилки, в авiакомпанii його шанували, i йому залишалося всього кiлька рокiв до двох п’ятiрок – п’ятдесятип’ятирiчного вiку, коли вiн за будь-яких обставин вийде на пенсiю. Торд Шульц зiтхнув. Вiн iще мав кiлька рокiв, щоби виправити становище i не пiти на заслужений вiдпочинок з репутацiею пiлота, через чие марнотратство авiакомпанiя могла вилетiти в трубу.

Торд Шульц пiдписав польотний журнал, пiдвiвся i вийшов з пiлотськоi кабiни, посмiшкою демонструючи пасажирам ряд своiх снiжно-бiлих пiлотських зубiв на тлi засмаглоi шкiри свого пiлотського обличчя. Ця посмiшка мала засвiдчити iм, що перед ними – пан Впевненiсть власною персоною. Пiлот з великоi букви. Цей професiйний титул колись робив його великим цабе в очах iнших людей. Вiн бачив, як люди – чоловiки й жiнки, старi й малi, – щойно зачувши магiчне слово «пiлот», починали придивлятися до нього i бачили не лише харизму, невимушенiсть та хлопчачу привабливiсть, але й динамiзм капiтана та його холодну чiткiсть i точнiсть, потужний iнтелект i хоробрiсть людини, яка долае фiзичнi закони i природженi страхи, властивi простим смертним.

Але то було багато рокiв тому. Тепер пасажири дивилися на нього як на звичайного водiя автобуса, питалися про найдешевшi квитки до Лас-Пальмаса i цiкавилися, чому в «Люфтганзi» бiльше простору для нiг.

До бiса iх. До бiса iх усiх.

Торд Шульц став у проходi поруч зi стюардесами, випрямився i з посмiшкою промовив: «З поверненням вас, панянки». Промовив iз сильним техаським акцентом, як iх навчали у пiлотськiй школi в Шепардi. І у вiдповiдь отримав вдячнi посмiшки. Були часи, коли вiн однiею своею посмiшкою мiг запросто домовитися про зустрiч iще в залi прибуття. І домовлявся. Вiд Кейптауна до Альти.

Багато жiнок. Ось у чiм полягала проблема. І ii розв’язання. Жiнки. Багато жiнок. Нових жiнок. А тепер? Лiнiя його волосся пiд пiлотським картузом поволi вiдступала до макiвки, але зшитий на замовлення костюм вигiдно пiдкреслював його високу широкоплечу фiгуру. Саме свою фiгуру винуватив Торд Шульц у тому, що йому не вдалося потрапити у льотнiй школi до винищувачiв, у результатi вiн став пiлотом «Геркулеса С-130» – летючоi робочоi конячки.