На нашем сайте вы можете читать онлайн «Син». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Триллеры. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Син

Автор
Жанр
Дата выхода
29 октября 2015
Краткое содержание книги Син, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Син. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ю Несбё) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Сонні Лофтус упродовж останніх десяти років відбуває термін за злочини, яких не скоював. В обмін за це він безперебійно отримує героїн. Інші в’язні часто звертаються до нього по розраду чи благословення, оскільки Сонні має серед них реноме напівченця-самітника. Наркоманом він став, коли його батько, офіцер поліції, вчинив самогубство і вже після смерті був визнаний винним у корупції. Сонні перебуває у центрі уваги корумпованого середовища Осло: тюремний персонал, поліція, адвокати, збоченець-капелан – усі зацікавлені в тому, щоб він залишався у в’язниці. Та дізнавшись про деякі, тривалий час приховувані факти щодо свого батька, Сонні вчиняє блискучу втечу і розпочинає полювання на людей, винних у злочинах, за які досі змушений був спокутувати він.
Син читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Син без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Думаю про те, як менi пощастило, – сказав вiн. – Пощастило, що у мене е ти. Що у мене е оце все.
Вона поцiлувала його у макiвку. Вiн вiдчув ii губи просто на своiй шкiрi. Вчора вночi йому снилося, наче вiн вiддав iй свiй зiр. А коли прокинувся, i виявилося, що його очi нiчого не бачать, вiн вiдчув себе – на одну мить, перш нiж пригадав, що влiтку надiвае на нiч наочники вiд ранкового сонця, – вiдчув себе щасливою людиною.
У дверi подзвонили.
– Напевне, Едiт, – сказала Ельзе. – Я пiду перевдягнусь.
Вона вiдчинила дверi сестрi й зникла нагорi.
– Дядьку Симоне, привiт!
– Погляньте лишень, хто прийшов! – вигукнув Симон, дивлячись на сяюче хлопчикове обличчя.
На кухню увiйшла Едiт.
– Вибач, Симоне, вiн iз самого ранку мiзки менi морочив, щоб чимшвидше сюди iхати, аби мати час примiряти твiй кашкет.
– Це можна, – погодився Симон. – Але чому ти сьогоднi, Матсе, не в школi?
– Бiблiотечний день в учителiв, – зiтхнула Едiт. – У школi не знають, який це жах для мами-одиначки.
– Тим милiше з твого боку, що ти погодилась вiдвезти Ельзе.
– Дарма. Адже вiн пробуде в Осло тiльки два днi, сьогоднi i завтра, наскiльки я розумiю.
– Вiн – це хто? – поцiкавився Матс, тягнучи дядька за руку, щоб змусити його пiдвестися зi стiльця.
– Американський лiкар, який блискуче оперуе на очах, – вiдповiв йому Симон, вдаючи, нiбито опираеться, перш нiж дозволив пiдняти себе на ноги. – Що ж, ходiмо. Побачимо, чи зумiемо знайти справжнiй полiцейський кашкет.
Симон i Матс вийшли у передпокiй, i хлопчик аж скрикнув вiд захвату, коли побачив чорно-бiлий кашкет полiсмена, який дядько зняв з полицi для капелюхiв. Але коли Симон припасував кашкет у нього на головi, Матс благоговiйно замовк. Вони стояли перед дзеркалом. Хлопчик склав долоньки у «пiстолет» i, навiвши на дядькове вiдображення, зробив «бах-бах!».
– Ти в кого стрiляеш? – запитав його дядько.
– У лиходiiв, – не припинив стрiлянину хлопчик.
– Назвiмо це тренувальними стрiльбами, – запропонував Симон. – Навiть полiцiя не мае права стрiляти в лиходiiв без дозволу.
– Полiцiя мае право! Бах! Бах!
– Якщо ми таке вчинимо, Матсе, нас запроторять за грати.
– Кого? Нас?
Хлопчик завмер i спантеличено витрiщився на дядька.
– За вiщо? Ми ж полiцiя!
– Якщо ми стрiляемо в когось, кого мали б натомiсть заарештувати, ми самi стаемо порушниками.











