Син

І знову кучерявий здоровань простягнув свою лапу до ii плеча. Але цього разу мiцно обхопив його.

– Бурре там от-от сконае! – спустився до них Тоi i, хитнувшись на пiдборах, витрiщився на двох типiв своiми ковзкими очима. – А що тут вiдбуваеться?

Марта, крутнувшись, вивiльнила руку i поклала ii на плече Тоi.

– То поквапмося, щоб урятувати йому життя. Вам доведеться зачекати, шановнi добродii.

Марта i Тоi рушили до iдальнi. Іще одна машина швидкоi допомоги промчала вулицею. Три машини швидкоi допомоги поспiль.

Коли вони пiдiйшли до дверей в iдальню, Марта обернулась.

Тих двох уже не було.

– То виходить, ви з Харнесом бачили Соннi просто впритул? – запитав Симон Франк, коли той проводжав його i Карi на перший поверх.

Франк подивився на годинник.

– Ми побачили чисто виголеного молодого чоловiка з короткою стрижкою i в унiформi. Соннi, якого ми знали, носив брудну сорочку, сплутане довге волосся i бороду.

– З того, що ви говорите, випливае, що буде важко знайти його, зважаючи на його теперiшнiй вигляд? – запитала Карi.

– Фотографii з камер спостереження мають низьку якiсть, як i слiд було очiкувати, – обернувся до неi Арiлд Франк i втупився в неi. – Але ми знайдемо його.

– Кепсько, що ми не можемо поговорити з тим Холденом, – зауважив Симон.

– Як я вже сказав, його стан погiршився, – вiдповiв Франк на шляху до приймальнi. – Я вам повiдомлю, коли з ним можна буде поговорити.

– І ти не маеш уявлення, про що Лофтус мiг розмовляти з Пером Воланом?

Франк заперечливо похитав головою.

– Звичайнi сповiдання та духовнi настанови, я гадаю. Хоча Соннi Лофтус сам був свого роду духiвником.

– Себто?

– Лофтус тримався окремо вiд решти ув’язнених. Вiн дотримувався нейтралiтету, не належав до жодного з угруповань, якi iснують у кожнiй в’язницi. І вiн нiколи не патякав. Це визначення iдеального слухача, гадаю. Вiн став довiреною особою для решти в’язнiв, духiвником, якому вони могли будь у чому сповiдуватись.

– За якi вбивства вiн вiдбував термiн? – поцiкавилась Карi.

– За вбивства людей, – сухо вiдрiзав Франк.

– Я мала на увазi…

– Вбивства найжорстокiшого характеру. Вiн отруiв дiвчину-азiатку i задушив косовського албанця.

Франк притримав для них вiдкритими вхiднi дверi.