Легіон Хронос

У вiдповiдь на останню фразу тiтка Вiра видала таку грунтовну лекцiю про безвiдповiдальнiсть i кару, яка за нею обов’язково настае, що Дмитро змушений був покласти слухавку на стiл i взяти до рук чашку. Близько двох хвилин насолоджувався напоем, роздивляючись у вiкно натовп пiшоходiв, що тiк повз вiтрину кав’ярнi. Закiнчивши, сказав у телефон:

– Я зрозумiв вас, тiтко Вiро. І обiцяю виправитись найближчими днями.

– Нарештi. Нарештi я достукалась до твоеi свiдомостi! Повiр, я турбуюсь про тебе.

– Менi про це вiдомо.

Дякую, тiтко Вiро, я намагатимусь виправити двiйку.

Голос тiтки пом’якшав:

– Ти ж розумний юнак, Дмитре. Отже, намагайся чинити так, щоб твоi батьки, якби вони були живi, могли б пишатися тобою. І ця твоя фраза про бажання потрапити на вiйну… Вона мене лякае. Ти ж не зробиш цього?

– Чим я кращий за хлопцiв, якi боронять батькiвщину там, тiтко Вiро? – вiдповiв Дмитро запитанням на запитання.

– Але ти не можеш…

– Можу. Але доки не переймайтесь, – додав вiн, почувши у слухавцi схлипування, – у найближчих планах маю закiнчення iнституту.

Буцефал не заслуговуе на таку приемнiсть як мое вiдчислення.

Роздiл 3

23.00 03 жовтня 2017 р. Украiна. м. Днiпро

У квартирi все виглядало так, як i десять з лишком годин тому. Дмитро швидко приготував собi вечерю, проковтнув ii, запиваючи гарячим чаем, постояв кiлька хвилин пiд душем i вирiшив вкладатись спати. Похмуре небо за вiкном набуло смолистих тонiв i це свiдчило про той факт, що черговий бездарний день залишився позаду.

А завтра знову настане очiкування чогось такого, що поставить хрест на цьому нецiкавому iснуваннi. Чомусь Дмитро мало не з дитинства звик вважати, що так i мае статись. І, якщо ранiше це можна було списати на дитячi фантазii, з кожним роком така впевненiсть додавала Дмитровi дивацтва у очах оточуючих. От i Макс. Пiсля того, як Дмитро подiлився з ним своiми пiдозрами про декорацii, що iх оточують, розсмiявся: «Усе життя – лиш гра, а люди в нiй актори!»

Дмитро сiв у крiсло i вчергове замислився про нещодавню подiю.

Можливо, варто зателефонувати тому невiдомому, який твердив, що iм необхiдно зустрiтись. Зрештою, якщо вiн може заздалегiдь знати результати футбольного матчу, чи не спробувати здогадатись, що криеться за таемничими повiдомленнями?

Дмитро заплющив очi i спробував викинути з голови геть усi думки – iнодi допомагало i вiн мiг побачити вiдгомiн подiй, якi вiдбудуться у найближчому майбутньому.