Легіон Хронос

– Вiн надто багато пережив з тiеi пори, коли його батьки приеднались до наших лав. Тож будьте до нього менш вимогливим.

– Як скажете, друже Консул, – хмикнув Гелiодор. – Проте, маю великi сумнiви, що з цього розумника ми зможемо виховати легiонера.

– Побачимо. – Марк Светонiй вимкнув мiкрофон, вiдкинувся на спинку крiсла i втомлено заплющив очi.

Роздiл 8

Локацiя Легiону Хронос

Поза межами визначення координат часу

Учбовим центром Легiону Хронос виявилась досить велика будiвля у ренесансному стилi.

Вона була схожа на фортецю, що втратила свое вiйськове значення i перетворилась на стилiзований пiд старовину палац. Стрибок крiзь простiр, здiйснений за допомогою комунiкатора, знову вразив Дмитра, примушуючи вважати все навколо нереальним. Натомiсть вкрите мохом камiння, з якого було побудовано палац, навпаки, твердило: все вiдбуваеться насправдi. Щоб позбавитись вiдчуття недовiри, Дмитро навiть пiдiйшов до муру i погладив його рукою. Камiнь був шорстким та холодним. Вiд нього пахло сирiстю. Двое легiонерiв, якi супроводжували Дмитра, почали прощатись.

– Ласкаво просимо до пекла, друже, – продемонструвавши усi тридцять два зуби, сказав один з них.

– Прошу? – не зрозумiв Дмитро.

– На тебе очiкують десять тижнiв, якi ти зможеш провести надзвичайно змiстовно i динамiчно! – реготнув другий.

Дмитро поглянув на свою долоню. На нiй залишилися слiди вапняковоi кришки.

– Де ми?

– Учбовий центр Легiону Хронос.

На жаргонi рекрутiв – пургаторiй.[5 - Пургаторiй (лат.) – чистилище.]

Легiонери поглянули один на одного i розреготались.

– Що тут смiшного?

– Побачиш, – легiонери розсмiялись ще дужче.

– Послухайте, добродii, а ви могли б мене спровадити у бiльш пристойне мiсце?

– Боюсь, що нi, – насмiшкувато покрутив головою один з них.

– Ну то не бачу необхiдностi скалозубити!

– Згодом ти його побачиш, новобранцю. По закiнченню навчання, – легiонери вiддали йому честь, приклавши правицi до грудей i зникли.

– Дякую за компанiю, – зiтхнув Дмитро, звертаючись до порожнечi, i почимчикував брукiвкою до ворiт палацу.

Вiн минув пiдвiсний, збитий з грубих дубових колод мiст перед надбрамною вежею, у якiй було розташовано вже звичний броньований бункер з гарматами. Охоронцi бiля гармат, скорiш за все попередженi про його прибуття, тiльки лiниво позирнули й продовжили гру в шашки.