На нашем сайте вы можете читать онлайн «Як я став детективом». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Триллеры. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Як я став детективом

Автор
Жанр
Дата выхода
24 ноября 2016
Краткое содержание книги Як я став детективом, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Як я став детективом. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Збірка складається з чотирьох оповідань, в яких автор розповідає про свої приватні розслідування кількох цікавих випадків. Всі оповідання основані на реальних фактах із життя, але, звичайно, є місце і для художньої вигадки автора. «Нещаслива сімка, або Як я став детективом» — почувши в казино про дуже часті й підозрілі виграші одного відвідувача, головний герой зацікавився цим випадком, захопився спостереженнями за грою в рулетку та згодом почав ретельне розслідування. І, таким чином, перетворився на детектива-аматора. «Ящик коньяку» — на прохання підприємців-комерсантів приватний детектив веде розслідування в гастрономі, з якого зник ящик коньяку. Підозра впала на молодого вантажника, але той рішуче заперечує свою вину. Пошуки вкраденого коньяку привели до дуже несподіваних результатів. «Загадкова фотографія» — перебуваючи у родичів в старовинному селі Київщини, детектив-аматор почув розповідь про старий будинок, який хотіли купити за будь-що чужі люди. До цієї загадки додалася таємниця старої фотографії з написом-шифром. Довелося і цей шифр розкодовувати, і вести ретельні пошуки в будинку та навколо нього. «Потрійна ікона» — після перших вдало розслідуваних справ детективом-аматором його друзі та знайомі почали рекламувати, як успішного пошуковця-сищика. Так почалося ще одне розслідування — крадіжки великої старовинної ікони із сільської церкви. У процесі пошуків приватному детективу довелося навіть відвідати в’язницю.
Як я став детективом читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Як я став детективом без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Може, вдасться хоч якось розгадати секрет цього вашого везучого гравця.
– Занадто везучого! – уточнив Євгенiй Аркадiйович. – А щодо того, щоб подивитися на його гру, то це – будь ласка! Якщо хтось зумiе розгадати секрет його дивовижного везiння, я тому сплачу велику премiю. Слово честi, хлопцi, так i знайте!
Не знаю чому, але ця розмова про щасливого гравця в рулетку не давала менi спокою тижнiв зо два, допоки ми знову не вiдвiдали казино «Червоний Лев» на черговiй телевiзiйнiй зйомцi. І я вiдразу, побачивши Євгенiя Аркадiйовича, вiдвiв його вбiк i запитав:
– Сьогоднi присутнiй ваш гравець-везунчик? Не втiк iще, побачивши нас?
– Сьогоднi його немае, але вiн приходив позавчора i знову виграв.
– Чи можу я поговорити з круп'е, що обслуговують рулетку i пам'ятають гру вашого везунчика?
Президент «Червоного Лева» погодився, i незабаром я розмовляв з молодим симпатичним круп'е Андрiем. Вiд нього довiдався про деякi подробицi гри щасливого постiйного вiдвiдувача, якого звали Артуром. А потiм, вже дома, на паперi я розписав по пунктах цi деталi.
Перша. Артур приходить грати в рулетку раз на тиждень, але в рiзнi днi. Час його появи теж рiзний, тож передбачити заздалегiдь його чергову появу у казино неможливо.
Друга. Оскiльки час гри Артура рiзний, вiн потрапляе на рiзних круп'е, що працюють позмiнно. Найчастiше гравця обслуговували два хлопцi – Андрiй i Владислав, iз якими менi вдалося поспiлкуватися наступного дня.
Третя. Артур завжди грав тiльки за другим столом рулетки, i нiколи не сiдав за перший стiл, що бiля вхiдних дверей.
Четверта. Тривалiсть гри Артура коливалася вiд години до двох-трьох годин. Спочатку вiн робив маленькi ставки, постiйно iх збiльшував, мiг на початку гри програвати невеликi суми. Але згодом вiн незмiнно вiдiгравався i щойно його виграш досягав великоi суми, одразу ж покидав гральний заклад.
П'ята. Пiд час гри Артур не пiдглядав у записник, ставки робив не спонтанно, а вдумливо i начебто заздалегiдь знаючи, на якi числа йому треба ставити фiшки на рiзних етапах гри.
На останнiй, шостий, блок моiх запитань, я не одержав досить чiткоi вiдповiдi: Андрiй не мiг з упевненiстю сказати, чи вигравав Артур тiльки на якомусь одному числi, чи його постiйнi виграшi припадали на рiзнi числа.
– Розумiеш, за вечiр у рулетку на обох наших столах грае чимало рiзних людей, – пояснив менi Андрiй, – i перед круп'е не стоiть завдання запам'ятовувати, на яких числах виграють нашi вiдвiдувачi.






