Айвенго

Автор може дозволити собi описати почуття i пристрастi персонажiв бiльш детально, нiж це робиться у старовинних лiтописах, якi вiн наслiдуе; проте, захопившись цим описом, вiн не повинен вводити нiчого, що не вiдповiдало б характеру епохи. Його лицарi, лорди, зброеносцi й селяни можуть бути зображенi бiльш ретельно i образно, нiж у сухiй безбарвнiй оповiдi старовинного iлюстрованого рукопису, проте характер i зовнiшня обстановка епохи повиннi лишатися недоторканими. Усi цi персонажi мають залишатися такими самими, хiба що змальованими тоншим пером; або, щоб сказати скромнiше, повиннi вiдповiдати вимогам часу з бiльш глибоким розумiнням завдань мистецтва.

Мова не повинна бути застарiлою i важкою для сприйняття; але по можливостi не повинна мiстити явно сучасних зворотiв. Одна рiч – вводити у твiр слова i почуття, спiльнi для нас i наших предкiв, i зовсiм iнша – надавати предкам ту мову i почуття, що характернi для iхнiх нащадкiв.

Саме це, любий друже, було найскладнiшим у моiм завданнi; i, щиро кажучи, я майже не сподiваюся Вас переконати.

Адже цi мiркування не повною мiрою задовольняють i мене самого, тодi як Вашi погляди е не такими пристрасними, а Вашi знання в галузi iсторii – набагато глибшими вiд моiх. Гадаю, що поведiнка i зовнiшнiй вигляд моiх героiв заслужать чимало докорiв з боку осiб, якi дивитимуться на мiй твiр з урахуванням того часу, в який жили його персонажi. Можливо, я описав надто мало таких побутових деталей i вчинкiв, якi можна назвати сучасними; але, з iншого боку, також вельми можливо, що я поеднав звичаi двох або трьох столiть i надiлив епоху Рiчарда І явищами, якi iснували або набагато ранiше, або набагато пiзнiше зображеного часу. Я заспокоюю себе тим, що подiбнi помилки не привернуть уваги пересiчного читача i що я зможу подiлити незаслужений успiх з тими архiтекторами, якi, не дотримуючись нiяких приписiв, без будь-якоi системи прикрашали готичний стиль вiзерунками, запозиченими з iнших стилiв та iнших перiодiв мистецтва. Тi самi читачi, яким глибокi iсторичнi знання дадуть пiдстави суворо засуджувати моi помилки, поставляться до мене з певною поблажливiстю саме завдяки розумiнню складностi мого завдання. Мiй шанований, але незаслужено забутий друг Інгульфус[47 - Мiй… друг Інгульфус дав менi чимало цiнних порад; але свiтло, пролите Кройдонським ченцем i Джефрi де Вiнсау… – Абату Інгульфусу iз Кройланда (1085–1109) довгий час приписувалася «Історiя Кройланда», яка зараз вважаеться пiзнiшою пiдробкою.