Айвенго

– Слухай-но, – сказав Вамба, не рушачи з мiсця, – я вже спитав поради в своiх нiг: вони кажуть, що тягати мою розкiшну одежину по багнюцi було б з iхнього боку тяжкою образою шляхетноi персони i ii вбрання. Тож от що я тобi скажу, Гурте: поклич Фангса, нехай вiн впораеться з худобою на свiй розсуд. Хiба не все одно, зустрiнуть твоi свинi загiн воякiв, розбiйне кодло чи мандрiвних прочан! До ранку свинi будь-що стануть норманами, на твою власну втiху i полегшення.

– Цебто як – свинi, на мою втiху та полегшення, стануть норманами? – спитав Гурт.

 – А ну-бо, поясни. Розуму в мене i так небагато, а тут ще й лють памороки забила. Нащо менi твоi загадки!

– Ану скажи, як називаються оцi рохкаючi створiння на чотирьох ногах? – спитав Вамба.

– Свинi, дурнику, свинi, – вiдказав свинопас. – Це кожен дурень знае.

– Еге ж, «свайн» – це по-саксонськи. А як ти назвеш свиню, коли ii зарiзали, облупили, розтяли на частини i пiдвiсили за ноги, мов бунтiвника?

– Порк[74 - Порк – Рогк (англ.) – свинина.

], – вiдповiв пастух.

– От бачиш, i це кожен дурень знае, – пхикнув Вамба. – А «порк» начебто нормано-французьке слово. Отже, поки свиня жива i за нею ходить саксонський раб, то звуть ii по-саксонському; та вона стае норманом на ймення «порк», тiльки-но потрапить у дворянськi покоi i з’явиться на бенкетi шляхетних осiб. Що ти на це скажеш, Гурте, друзяко?

– Їй-право, так воно i е, друже Вамба. От лишень не знаю, звiдки ця правда взялася у твоiй дурнiй довбешцi.

– То послухай, що я тобi ще скажу, – провадив Вамба таким самим тоном.

 – От вiзьмемо нашого старого олдермена[75 - Олдермен – правитель графства, призначався королем з мiсцевоi знатi.] Окса[76 - Окс – Ox (англ.) – бик. Беф – Beef (анг.) – яловичина.]. Поки його пасуть такi раби, як ти, вiн мае свое саксонське iм’я; а варто йому втрапити на очi вельможного пана, то вiн в одну мить стае шляхетним лицарем Бефом, аби припасти пановi до смаку. Так само i з мiнгера[77 - Мiнгер = пан, ставиться перед прiзвищем голландця. Калф – Саlf (англ.) – теля.] Калфа виходить мосье де Во[78 - Во – Veau (з фр.) – телятина.]: поки за ним наглядають – вiн сакс, а коли хочуть мати з нього втiху – називають його по-нор-манському.

– Клянуся святим Дунстаном[79 - Святий Дунстан – чернець-бенедиктинець, архiепископ Кентер-берiйський (909–988), вiдновив англiйськi монастирi пiсля данського вторгнення; один з найпопулярнiших англосаксонських святих. На зображеннях, як правило, прищеплюе носа дияволу.