Ігри долі

Бiля монiтора красувався великий кактус, а поруч нього стояв невеликий глобус.

Праворуч, у самому кутку кiмнати, стояла невелика книжкова шафа, де були розташованi рiзноманiтнi книги i диски з фiльмами. Диски з iншою iнформацiею були розмiщенi у нижнiй шухлядi письмового столу.

На стiнi, бiля дверей, був великий образ, на якому була зображена Матiр Божа з маленьким Сином на руках.

Ось i все, що можна було побачити у цiй кiмнатi. Ой, мало не забула, стiни у кiмнатi були свiтло-бежевi, що робили ii нiжною, як i сама ii власниця.

Щодо наших дiвчат, то вони нарештi заспокоiлися, точнiше одна з них – Оксана. Анна ж була категорично проти вибраного подругою варiанту одягу. Але хоч – не – хоч, все ж таки змушена була поступитися наполегливостi своеi подруги. А та, у свою чергу, обсипала Аню порадами вiдносно поведiнки. Аня не могла приховати усмiшку, дивлячись, як Оксана турбуеться про неi. «Такоi щироi i безкорисливоi подруги, напевне, немае нi в кого у цiлому свiтi» – думала вона.

– Чого ти усмiхаешся? – перервала думки Анi Оксана, – я iй про серйознi речi розповiдаю, а вона «либу давить».

– Пробач, – знiяковiло промовила Анна, – я просто замислилася.

– Бач, замислилася вона, – не вщухала Оксана, – давай менше слiв, бiльше дiла. За роботу. І, оглянувши критичним поглядом Аню, додала, – а тут роботи «не початий край».

IV

На круту вечiрку, у нiчний клуб, подалися нашi подруги. За допомогою потрiбних друзiв Оксани, iм вдалося пробратися на закриту «патi» VIP персон. Думаете, що дiвчатка були вискочками, якi мрiяли «охомутати» багатеньких хлопчикiв i забезпечити собi безтурботне майбутне? З чистою совiстю можу сказати, що нi.

Сюди iх привели зовсiм iншi мотиви. Хоча, чого правду ховати, у iхнiх планах все ж таки було зваблення мужчини, але не з корисливих цiлей, а заради кохання. «А у коханнi i на вiйнi, всi засоби хорошi». Скажете, аморально. Хiба кохати i хотiти бути коханою – це аморально; робити перший крок до здiйснення мрii – це погано; боротися за свое кохання – неприпустимо. Можливо, хтось думае, що так … Але, от що я вам скажу: «Ви або самi себе обманюете, або ж нiколи не кохали». Я не говорю про те, що заради розваги розбивати чуже кохання, закохувати у себе хлопця чи дiвчину, а потiм кидати як не потрiбну рiч. Я говорю про чисте почуття, яке нi вдень, нi вночi не дае спокою. Щоб ти не робила, воно завжди присутне.

Не звертаючи увагу на допитливi погляди натовпу, Аня продовжувала пробиратися на середину залу.