В обіймах імператриці

В обiймах iмператрицi

Василь Врублевський

Трагiфарс «В обiймах iмператрицi», написаний автором на основi iсторико-документальних джерел i оригiнальних дослiджень середини XVIII – XIX столiть, хоч i е насамперед белетризованим вiдтворенням духу епохи постпетровськоi iмперii, однак проникливий читач з легкiстю вiднайде аж надто очевиднi i прямi паралелi мiж дiяннями й устремлiннями царедворцiв тiеi доби i доби нинiшньоi. Брехня, пiдступнiсть, зажерливiсть, садистичнi нахили, замаскованi до певного часу в облуднi обгортки красивих слiв i пишномовних гасел, – все це нiкуди не щезло iз арсеналу психопатичних можновладцiв, тiльки й того, що в процесi «iсторичного поступу» набуло фарисейськи витонченiших, вiдтак ще значно загрозливiших i цинiчнiших рис.

Василь Врублевський

В обiймах iмператрицi

Історичний трагiфарс у 3 дiях

Дiйовi особи

Єлизавета I, росiйська iмператриця у 1741–1761 рр.

Розумовський Олексiй Григорович, фаворит iмператрицi

Ізмайлова Анастасiя Михайлiвна, подруга iмператрицi.

Чулков Василь Іванович, камергер.

Дуб’янський Федiр Якович, священик, духiвник iмператрицi

Івiнський, колишнiй фаворит iмператрицi.

Безстужев Олексiй Петрович, канцлер.

Шувалов Петро Іванович, ще один фаворит iмператрицi.

Шувалова Катерина Іванiвна, фрейлiна iмператрицi.

Лопухiна Анюта – двадцятилiтня красуня.

Сантi-Франсуа, обер-церемонiймейстер.

Служанки, слуги.

Дiя перша

Сцена перша

Просторе передухiдня лазнi («русской банi»).

У центрi на дерев’янiй стiнi – iмперський герб «двуглавий арьол», а пiд ним – викладений дощечками напис «В здоровом тЪлЪ – здоровый духЪ». Обiч – дверцята до парилки. Навпротилеж – дубовий стiл, а на ньому – самовар, бочечка з вином, харчi. Вiддалiк за столиком – розкладна ширма, на нiй – одяг iмператрицi.

Розпашiла iмператриця Єлизавета («женщiна в немалих телесах»), загорнута у простирадло, лежить горiлиць на кушетцi.

Голосно, iз явною насолодою вiдхекуеться, промовляючи: «Ех, благодать!.. Благодать!..»

Анастасiя Ізмайлова – також запнута простирадлом (але на грецький манiр – через одне плече), сидячи у ногах iмператрицi на ослiнчику, чеше iй п’яти.

ІЗМАЙЛОВА(на мить заплющивши очi, поринувши у солодкий спогад). Істинна правда! Благо – дать! А як ще й кавалер доладнiй та справний, то й грiх не дать!

ЄЛИЗАВЕТА(заiнтриговано).