На нашем сайте вы можете читать онлайн «Собор Паризької Богоматері». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Собор Паризької Богоматері, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Собор Паризької Богоматері. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Виктор Мари Гюго) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
Собор Паризької Богоматері читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Собор Паризької Богоматері без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Сам метр Копеноль аплодував iй, i навiть Клопен Труйльфу, який теж брав участь у змаганнях, – а тiльки Бог знае, якого високого рiвня потворностi могло досягти його обличчя, – визнав себе переможеним. Ми зробимо те саме. Не будемо й намагатися вiдтворити в уявi читача цього чотиригранного носа, пiдковоподiбного рота, маленького, майже прикритого рудою щетинистою бровою, лiвого ока, тодi як праве зовсiм зникало пiд величезною бородавкою, кривих, пощерблених зубiв, схожих на зубастий мур фортецi, трiснуту губу, над якою стирчав, немов слонове iкло, один iз зубiв, роздвоеного пiдборiддя.
Схвалення було одностайним. Усi кинулись до каплицi. Звiдти, трiумфуючи, вивели щасливого обранця – папу блазнiв. І тiльки тепер подив i захоплення юрби досягли своеi вершини. Гримаса була його справжнiм обличчям.
Точнiше, вiн увесь являв собою гримасу. Величезна голова, вкрита рудим волоссям, мiж плечима – здоровенний горб, другий, такий же – на грудях; ноги такi кривi, що сходилися тiльки в колiнах, схожi на два серпи, з’еднанi ручками; широкi ступнi, потворнi руки.
Здавалося, що це розбитий, а потiм невдало злiплений велетень.
Коли ця подоба циклопа з’явилася на порозi каплицi, нерухома, кремезна i майже однакова завширшки i завдовжки, «квадратна в своiй основi», як сказала одна велика людина, то по ii напiвчервоному, напiвфiолетовому одягу, всiяному срiбними дзвiночками, i передусiм по ii неперевершенiй потворностi юрба одразу впiзнала, хто це, i в один голос закричала:
– Та це ж Квазiмодо, дзвонар! Квазiмодо, горбань iз Собору Паризькоi Богоматерi! Квазiмодо одноокий! Квазiмодо кривоногий! Слава! Слава!
Видно, бiдолаха мав багатий набiр прiзвиськ.
– Стережiться, вагiтнi жiнки! – гукали школярi.
– І тi, що хочуть завагiтнiти! – додав Жеан.
Жiнки й справдi затуляли обличчя руками.
– Ох! Огидна мавпа! – мовила одна.
– Така ж зла, як i бридка! – додавала друга.
– Справжнiсiнький чорт! – кидала третя.
– Я, на лихо, живу бiля Собору й цiлiсiньку нiч чую, як вiн тиняеться по даху.
– Разом з котами.
– Вiн завжди на наших дахах.
– І зурочуе нас крiзь димарi.











