На нашем сайте вы можете читать онлайн «Собор Паризької Богоматері». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Собор Паризької Богоматері, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Собор Паризької Богоматері. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Виктор Мари Гюго) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
Собор Паризької Богоматері читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Собор Паризької Богоматері без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Приземкуватий, лютий, страшний, скуйовджений, насторожений, вiн облизував своi iкла дикого кабана, ревiв, мов хижий звiр, i жестом, а то й самим поглядом вiдкидав натовп назад.
Їм дали зникнути у вузькiй темнiй вуличцi – нiхто не насмiлився пiти за ними, бо сама думка про Квазiмодо, який люто скреготiв зубами, заступала iм дорогу.
– Оце так диво! – пробурмотiв Гренгуар. – Але де ж, хай йому бiс, я знайду собi вечерю?
IV. Прикрощi, на якi наражаешся, переслiдуючи вночi гарненьку жiнку
Гренгуар попрямував навмання за циганкою.
«А чом би й нi?» – подумав поет.
Досвiдчений фiлософ паризьких вулиць, Гренгуар давно помiтив, що нiщо так не сприяе роздумам, як переслiдування гарненькоi жiнки, особливо коли не знаеш, куди вона йде. У цiй добровiльнiй вiдмовi вiд власноi волi, в пiдпорядкуваннi своеi забаганки забаганцi iншоi особи, котра навiть не здогадуеться про це, е якась сумiш примхливоi незалежностi i слiпоi слухняностi, щось середне мiж рабством та свободою, i це вабило Гренгуара з його складним, сповненим сумнiвiв i нерiшучостi розумом, який поеднував у собi всi крайностi потроху, безперервно вагався мiж всiлякими людськими уподобаннями, притушуючи iх одне одним.
Якби Гренгуар жив у нашi днi, вiн був би чудовою золотою серединою мiж класицизмом i романтизмом!
Але вiн не був бiблiйним героем, щоб прожити триста рокiв.
Настрiй людини, котра не знае, де переночувати, спонукае до переслiдування перехожих (особливо жiнок), а Гренгуар завжди робив це вельми охоче.
Отож вiн замислено йшов за дiвчиною, яка, помiтивши, що городяни поспiшають додому i таверни – единi мiсця, де щось продавалося того дня, – зачиняються, поспiшала сама й пiдганяла свою кiзку.
«Десь же, зрештою, вона мешкае, – мiркував Гренгуар, – а в циганок добре серце. Хто знае?..»
І крапки, що iх вiн поставив у думцi пiсля цього недомовленого припущення, таiли в собi якiсь невиразнi, але дуже принаднi сподiвання.
Час вiд часу, минаючи городян, що замикали дверi своiх помешкань, вiн ловив уривки iхнiх розмов, якi розривали ланцюг його райдужних припущень.











