На нашем сайте вы можете читать онлайн «Собор Паризької Богоматері». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Собор Паризької Богоматері, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Собор Паризької Богоматері. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Виктор Мари Гюго) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
Собор Паризької Богоматері читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Собор Паризької Богоматері без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ось якийсь один старий звернувся до другого:
– А знаете, метре Тiбо Фернiкль, холодно сьогоднi. (Гренгуар знав про це ще з початку зими).
– Ще й як, метре Бонiфас Дiзом. Чи не буде знову така зима, як три роки тому, у вiсiмдесятому роцi, коли мiра дров коштувала вiсiм су?
– Це, метре Тiбо, нiщо проти зими тисяча чотириста сьомого року, коли морози стояли вiд Мартинового дня аж до Стрiтення. І такi лютi, що в залi засiдань судовоi палати на перi у писаря чорнило замерзало через кожнi три слова! І тому не можна було вести протоколу.
А двi сусiдки, стоячи бiля вiкон iз свiчками, що потрiскували в туманi, вели таку розмову:
– Чи ваш чоловiк розповiдав вам, панi ла Будрак, про нещасний випадок?
– Нi, а що сталося, панi Тюркан?
– Та кiнь пана Жюля Годена, нотарiуса Шатле, перелякався фламандцiв з iхнiм почтом i збив з нiг метра Фiлiппо Аврiлло, облата[32 - Людина, що подарувала свое майно монастирю й сама перейшла на його утримання.] целестинських монахiв.
– Невже?
– Істинна правда!
– Кiнь мiщанина? О, це вже занадто! Коли б ще кiнь рицаря, тодi iнша рiч!
І вiкна зачинились.
На щастя, вiн швидко вiднайшов i зв’язав ii кiнцi завдяки циганцi й Джалi, якi йшли поперед нього – двi тендiтнi, нiжнi й чарiвнi iстоти. Гренгуар захоплювався iхнiми маленькими нiжками, гарненькими формами, грацiозними рухами; в його уявi вони обидвi майже зливалися, взаеморозумiнням i щирою дружбою нагадуючи молоденьких дiвчат, а спритнiстю, проворнiстю i легкiстю ходи – кiзок.
Тим часом на вулицях ставало з кожною хвилиною темнiше й тихше. Уже давно пролунав дзвiн, закликаючи городян гасити свiтло, i тiльки вряди-годи на вулицi траплявся перехожий або десь блимав у вiкнi вогник. Ідучи слiдом за циганкою, Гренгуар забрiв у заплутаний лабiринт вуличок, перехресть i глухих закуткiв навколо старого цвинтаря Безневинних немовлят. Усi цi вулички були схожi на клубок ниток, переплутаних котеням. «Вулицi, позбавленi всякоi логiки!» – подумав Гренгуар, розгубившись серед безлiчi поворотiв, що по кiлька разiв приводили його на те саме мiсце.











