На нашем сайте вы можете читать онлайн «Собор Паризької Богоматері». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Собор Паризької Богоматері, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Собор Паризької Богоматері. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Виктор Мари Гюго) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
Собор Паризької Богоматері читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Собор Паризької Богоматері без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Дiвчина вже давненько помiтила, що за нею хтось iде; час вiд часу вона тривожно озиралась, а раз, скориставшися з промiнчика свiтла, що вирвався з напiвзачинених дверей пекарнi, раптом зупинилася й пильно оглянула Гренгуара з голови до п’ят, а тодi зробила вже знайому йому гримаску й пiшла, не зупиняючись, далi.
Це трохи збентежило поета: в чарiвнiй гримасцi безперечно була зневага й насмiшка. Тож, похиливши голову, вiн почав рахувати камiння брукiвки й iшов за дiвчиною вже на деякiй вiдстанi. На одному з поворотiв дiвчина зненацька десь зникла, i раптом вiн почув ii пронизливий крик.
Гренгуар прискорив ходу.
Вулиця губилася в темрявi. Але намочене в оливi клоччя, що горiло на розi за чавунною огорожею бiля пiднiжжя статуi Пречистоi Дiви, дало змогу Гренгуаровi розгледiти циганку, – вона виривалася з рук двох чоловiкiв, якi намагалися затулити iй рота. Бiдолашна кiзка наставила на них рiжки й перелякано мекала.
– Гей, варто, сюди! – крикнув поет i хоробро кинувся вперед.
Один з чоловiкiв, якi тримали дiвчину, обернувся, i Гренгуар побачив жахливе лице Квазiмодо.
Вiн не кинувся тiкати, але й не ступив бiльше жодного кроку вперед.
Квазiмодо пiдiйшов до нього, розмахнувся, i Гренгуар, вiдлетiвши крокiв на чотири, впав на брук; а горбань, несучи дiвчину, що висiла у нього на плечi, мов шовковий шарф, швидко зник у темрявi. Його спiльник подався за ним, а бiдна кiзка, жалiбно мекаючи, побiгла ззаду.
– Рятуйте! Рятуйте! – кричала нещасна циганка.
– Стiйте, негiдники, вiдпустiть дiвку! – прогримiв голос вершника, що несподiвано виiхав iз-за рогу сусiдньоi вулицi.
То був ротмiстр королiвських стрiльцiв, озброений з нiг до голови, з шаблею наголо.
Вирвавши з рук остовпiлого Квазiмодо циганку, вiн посадив ii поперед свого сiдла; страшний горбань, отямившись вiд подиву, хотiв було кинутись до нього, щоб вiдiбрати свою здобич, але в цю мить з’явилося п’ятнадцять чи шiстнадцять озброених палашами стрiльцiв, якi iхали слiдом за своiм ротмiстром.
Квазiмодо оточили, схопили, зв’язали. Вiн ревiв, шаленiв, кусався i, коли б це було вдень, то, безперечно, самий вигляд його обличчя, яке вiд лютi стало ще потворнiшим, примусив би втекти весь цей загiн. Однак уночi найгрiзнiша зброя Квазiмодо – потворнiсть – була безсила.
Спiльник Квазiмодо пiд час сутички зник.











