Гніздо

– Я не маю завдання контролювати тебе, командоре. Ти вiльний у своiх дiях i рiшеннях. Цим кораблем керуеш ти й тiльки ти.

– А яке ви маете завдання?

– Радити i консультувати.

– Але ж ви володiете телепатiею активного типу i можете, якщо забажаете, змусити мене…

– Я застосую щодо тебе свою ментальну силу лише у випадку, якщо ти станеш небезпечним.

– Тобто?

– Якщо у тебе розладнаеться психiка, або ти пiдпадеш пiд ментальний вплив ворожоi раси чи групи терористiв.

– Але вирiшувати, чи я з’iхав з глузду або чи став я зомбi, ви будете суто на пiдставi ваших особистих уявлень щодо мого психiчного стану?

– Нi, спочатку я маю отримати фiксованi корабельним супремусом пiдтвердження моiх висновкiв вiд першого пiлота, командира бойовоi частини лiнкора i вiд баронеси Вей, як керiвника дослiдницькоi частини.

А потiм вже дiяти. Я не маю повноважень на одноосiбнi рiшення. Це ж не пiфiйська експедицiя i не пiфiйський корабель. А я не адмiрал й, тим паче, не мудрагелик з Адмiралтейського штабу. Й це все, про що ти хотiв мене запитати?

– Ще одне питання.

– Прошу.

– Кажуть, що ви не завжди були жiнкою.

– Навiть так?

– Подейкують.

– Я мала народитися чоловiком, – сказала Тарасватi. – Але на Пiфii, як тобi напевне вiдомо, вже кiлька столiть заборонено народжувати осiб чоловiчоi статi. Тому ще на ембрiональнiй стадii була проведена вiдповiдна корекцiя, i я народилася жiнкою, – Преподобна знизала плечима. – Дивно, що iнтимнi подробицi моеi бiографii вiдомi за межами Планети Жiнок.

– Не лише пiфiйки i Служба володiють iнформацiею. Зоряний Флот, до вашого вiдома, Преподобна, теж мае очi i вуха.

– Матиму на увазi, командоре.

На цьому розмова припинилася, тому що до медитацiйноi за-ли зайшла Гвен Вей. Вона на мить зупинилася на порозi, побачивши Зорана i Тарасватi, кинула швидкий погляд на карти Таро i спитала:

– Не проти, якщо я до вас приеднаюсь?

– Зробiть нам таку приемнiсть, ледi Гвен, – командор пiдвiвся з пiдлоги назустрiч баронесi Великосiртськiй.

– Ми тут з Преподобною займаемося ворожiнням.

– Я здивована, – посмiхнулася Вей. – Менш за все очiкувала побачити у цiй кiмнатi першого офiцера борту з картами Таро.

– Флотський статут не забороняе.

– Авжеж.

– А вам, баронесо, коли-небудь ворожили на Таро? – запитала пiфiйка.

– Багато рокiв тому, коли я ще вчилася в унiверситетi. В родинi Веiв жiнки зберiгали старi традицii марсiанських кланiв.