Гойдалка

Втiм, якби хтось з рiвних iй запитав, що пiдказуе Знаючiй ii iнтуiцiя, та вiдповiла б, що iнтуiцiя зберiгае мовчання.

Зрештою, у боротьбi з хитрим ворогом завжди треба готуватись до найгiршого, пiдсумувала Преподобна i запитала:

– Як ми далеко вiд Пратари?

– Ми вийшли з лiмесу у двох тисячних парсека вiд неi, – над консоллю розгорнувся наповнений рiзнокольоровими «свiтлячками» куб тривимiрноi зоряноi карти. – Нам ще йти до «кометного комiра» Пратари щонайменше тиждень. І ще: вiд можливоi засiдки нас тепер прикривае здоровенна газово-пилова хмара.

Тим, хто чатуе бiля порталу, буде важко нас помiтити. Але вони могли послати замаскованi зонди сюди, до гирла лiмесу. На iхньому мiсцi я б зробив саме так.

– Зонди-шпигуни… – пiфiйка замислено дивилась на карту, де мерехтiло зображення пиловоi хмари.

– Так. Маленькi i непомiтнi.

– Тодi найперше, що варто зробити – пошукати цих шпигунiв, – зауважила Преподобна. – А там подивимось. Я, зi свого боку, спробую довiдатись детальнiше про г’ормiтськiй корабель.

Зоран кивнув. Вiн увiмкнув внутрiшнiй комунiкатор i порадився з супремусом, як ефективнiше промонiторити простiр навколо лiнкора.

Супремус запитав про радiус пошуку.

П’ять мiльярдiв кiлометрiв, розпорядився Зоран.

Тепер, сказав вiн собi, все повертаеться на правильнi рейки. Вiн – командир вiйськового корабля, попереду ворожа засiдка. Треба ii знайти i знешкодити. Слава Велудуману i рештi богiв, що все так ясно i зрозумiло. Що все чiтко i недвозначно, як iнструкцiя з користування вакуумним душем.

Тепер все буде, як у старi добрi часи. Жрицi нехай собi радяться i моляться, а у солдатiв, як казав його незабутнiй ротний, своi карусельки.

Локатори «Айн-Софу» година за годиною сканували космос у всiх доступних дiапазонах. Хмару, що ховала лiнкор вiд ворожого ока, оточували велетенськi пасма темноi матерii. Локатори знайшли в них гравiтацiйнi збурення, характернi для проходження астероiдiв. А невдовзi були знайденi й винуватцi збурень – три холоднi брили неправильноi форми з незначним альбедо[16 - Альбедо – коефiцiент здатностi поверхнi вiдбивати свiтло в оптичному дiапазонi.

]. Найбiльша з них була розмiром з хмарочос i рухалась вiддаленою орбiтою навколо Пратари. Вiдстань до неi перевищувала два мiльярди кiлометрiв. Двi iншi брили, якi не належали до почту жодного зi свiтил, давно залишили своi зорянi колиски i прямували в напрямку темноi туманностi в Гiлцi Персея.